Золотий фонд нації. Все буде Україна 2 том/Товажнянський Леонід Леонідович

Матеріал з Who is Wiki
Версія від 11:13, 8 листопада 2023, створена Maxim (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <center> == Товажнянський Леонід Леонідович == </center> Файл:Tovazhnyansʹkyy Leonid Leonidovych.jpg|200px|thumb|left|<cente...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Товажнянський Леонід Леонідович

Товажнянський Леонід Леонідович

Доктор технічних наук, професор
Почесний ректор
Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
голова Вченої ради НТУ «ХПІ»
Член-кореспондент Національної академії наук України
Почесний академік Національної академії педагогічних наук України
Заслужений діяч науки і техніки України
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Заслужений працівник вищої школи України

Товажнянський Леонід Леонідович – відомий в Україні і далеко за її межами науковець у галузі хімічної технології, кінетики і каталізу хімічних процесів, тепло- і масообміну в реакторах, реформатор національної вищої технічної освіти.

Народився 26 квітня 1933 р. в м. Слов’янськ Донецької області. Закінчив з відзнакою середню школу № 15 і Слов’янський хіміко-технологічний технікум. У 1954 р. вступив до ХПІ на кафедру машин та апаратів хімічних виробництв. У 1959 р. закінчив інститут з відзнакою та почав працювати на кафедрі. У 1961 р. вступив до аспірантури. Після успішного захисту кандидатської дисертації отримав вчене звання доцента, а захисту докторської дисертації у 1988 році – вчене звання професора. З 1970 р. по 1999 р. працював на посаді проректора ХПІ. У 1999 р. був обраний ректором Харківського політеху. На посаді ректора успішно працював до 2015 р.

Наукові досягнення професора Л.Л. Товажнянського пов’язані з кафедрою інтегрованих технологій, процесів та апаратів університету, яку він очолював понад 30 років. Він є фундатором і керівником вітчизняної наукової школи з теоретичних і експериментальних досліджень кінетики, тепло- і масообміну в хімічних каталітичних процесах, моделювання, розрахунків та конструювання реакторів для промислових виробництв синтезу аміаку, метанолу, концентрованої азотної кислоти, продуктів нафтохімії та теоретичного забезпечення методів інтеграції процесів для підвищення енергоефективності хіміко-технологічних систем у хімічних, коксохімічних, харчових та інших виробництвах. Як науковий лідер, у 1995 р. за підтримки Британської Ради ініціював створення і очолив діяльність Центру енергозберігаючих інтегрованих технологій. Центр став важливою платформою міжнародного науково-технічного співробітництва, де спільно з вченими Великої Британії, Бельгії, Франції, Румунії та Чехії представники наукової школи Л.Л. Товажнянського проводять дослідження. Одним із вагомих результатів діяльності Центру є забезпечення науково-технічного супровіду на заводі «Павлоградхіммаш» розробки та створення автоматизованої системи проєктування пластинчастих теплообмінних апаратів для енергетичних комплексів тепло- і гарячого водопостачання харчової і цукрової промисловості; створена і впроваджена унікальна конструкція спеціального пластинчастого теплообмінника для колон синтезу аміаку, яка не має аналогів у світі; спроєктовані модульні теплоустановки для систем теплопостачання. Під керівництвом професора Л.Л. Товажнянського спільно з «Альфа Лаваль» ( Швеція) було виготовлено і встановлено у вітчизняних урядових установах, житлових комплексах 18-ти областей України понад 2500 теплопунктів, які в експлуатації забезпечили біля 20% економії теплової енергії. Наукові здобутки професора Л.Л. Товажнянського стали важливою складовою Державної премії України в галузі науки і техніки, яку він отримав у 1999 р. Крім того вони знайшли своє відображення у рейтингу вчених проєкту «Бібліометрика української науки», де Л.Л. Товажнянський посідає 7-е місце серед вчених України, які ведуть дослідження в галузі «Технічні науки».

Ректор Л.Л. Товажнянський – видатний організатор університетської освіти і науки. Він створив умови та ініціював комплекс заходів з популяризації та впровадження наукових і освітніх інновацій НТУ «ХПІ».

З ім’ям Л.Л.Товажнянського пов’язані системні здобутки і відзнаки університету: у 2000 р. ХПІ отримав статус Національного вищого навчального закладу України, у 2010 р. — статус дослідницького університету, у 2005 р. ХПІ приєднався до Болонського процесу.

Завдяки ініціативі та особистій участі Л.Л. Товажнянського отримала розвиток матеріальна база НТУ «ХПІ»: збудовано два нових навчальних корпуси, університетський спорткомплекс, спортивно-оздоровчі бази у Фігуровці (Харківська обл.) та в Криму, Науково-дослідницький комплекс інституту «Молнія», Науково-технічна бібліотека.

Автор 620 наукових робіт, серед яких: 315 статей, 23 монографії, 74 підручники та навчальні посібники, 22 авторських свідоцтва та патентів. Підготував 6 докторів та 18 кандидатів технічних наук. Заслуги відомого вченого, талановитого педагога, видатного організатора вищої освіти в Україні відзначені орденом «Знак Пошани» і орденами князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, багатьма іншими нагородами, він обраний Почесним доктором Мішкольцького (Угорщина), Петрошанського (Румунія) університетів, Почесним громадянином Харкова. З 2015 року професор Л.Л. Товажнянський працює радником ректора і обраний головою Вченої ради НТУ «ХПІ», яка забезпечує законодавче підґрунтя для багатогранної діяльності університету. У 2017 році Федерація Всесвітнього Миру (Universal Peace Federation) надала Товажнянському Леоніду Леонідовичу почесне звання Посол миру.