1743
редагування
Maxim (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <center> == Сєдих Юрій Іванович == </center> Файл:nlu7181.jpg|200px|thumb|left|<center>Сєдих<br>Юрій Іванович<br><br> П...) |
Maxim (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Другу вищу освіту здобув у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка на факультеті журналістики. Виробничу, наукову та журналістську діяльність Юрій Іванович завжди поєднував із громадською. У 1982 р. був обраний президентом Асоціації «Міжнародне співробітництво» Київської організації Національної спілки журналістів України, є автором багатьох книг, статей та публіцистичних виступів у ЗМІ, член Ради Української Асоціації письменників. У 1971 р. його прийняли до складу правління Українського відділення Товариства радянсько-болгарської дружби. Останні 14 років є президентом Товариства дружби «Україна-Болгарія», докладає зусиль та спрямовує діяльність Товариства на розвиток і зміцнення дружби між народами. За його проектом у Києві побудований і освячений пам’ятник воїнам, які полягли у війні 1877-1878 рр. за визволення Болгарії від п’ятивікового османського поневолення. Впродовж багатьох років активно працює над зміцненням миру та злагоди у світі. За власні кошти придбав та передав для бійців АТО медичні прилади. | Другу вищу освіту здобув у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка на факультеті журналістики. Виробничу, наукову та журналістську діяльність Юрій Іванович завжди поєднував із громадською. У 1982 р. був обраний президентом Асоціації «Міжнародне співробітництво» Київської організації Національної спілки журналістів України, є автором багатьох книг, статей та публіцистичних виступів у ЗМІ, член Ради Української Асоціації письменників. У 1971 р. його прийняли до складу правління Українського відділення Товариства радянсько-болгарської дружби. Останні 14 років є президентом Товариства дружби «Україна-Болгарія», докладає зусиль та спрямовує діяльність Товариства на розвиток і зміцнення дружби між народами. За його проектом у Києві побудований і освячений пам’ятник воїнам, які полягли у війні 1877-1878 рр. за визволення Болгарії від п’ятивікового османського поневолення. Впродовж багатьох років активно працює над зміцненням миру та злагоди у світі. За власні кошти придбав та передав для бійців АТО медичні прилади. | ||
<center>[[Файл:nlu7182.jpg| | <center>[[Файл:nlu7182.jpg|250px|Святкові урочистості]] [[Файл:nlu7183.jpg|250px|З однодумцями]]</center> |