Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Олена Ягодовська
Олена Ягодовська
«…Бажання вже є рухом. Рух є бажанням, сенсом, поривом, що не втрачає подиху – способом існування. Галерея як зафіксований момент злободення, як початок… Бути на початку – значить реально сприймати дійсність і бути у тому, що робиться навколо нас. Бути на початку – це можливість відмовитись від формули «не бути».
© О. Ягодовська
«…Бог создал мир совершенным. А история отхода человечества от совершенства связана со знанием. Посему я бы историю условно разделила на два периода – до изобретения Гуттенбергом печатного станка и после. Я абсолютно уверена, природа совершенна, а человеческое сознание уходит от этого совершенства, потому что информация стала общедоступной и люди углубились в науку. Сегодня каждая личность ценна своей неповторимостью, а движение к совершенству – это поиск в себе человечности».
З інтерв’ю журналу
«Chercher la femme»
«Эта галерея – один из самых оживленных перекрестков культурно-богемной жизни Киева. Там встречаются признанные знаменитости и талантливые художники; послы великих держав и посланцы оккультных обществ; старые философы и философски настроенные новые украинцы. Там встречаются русские, украинцы, англичане, немцы, арабы, литовцы, американцы, латыши. Сюда приходять умные люди, потому что Тадзио – очень хорошая галерея. Профессиональная. Интелигентная. Таинственная. Здесь часто бывают журналисты всех мастей: газетчики, корреспонденты радио и телевидения, потому что в Тадзио, на мой вигляд, прошли самые интересные художественные выставки в этом городе.
Владимир Ханелис, писатель
Олена Ягодовська – одна з найвидатніших галеристів України. Вона – одна з тих жінок, які вміють жити попри обставини. Вже багато років пані Олена є власницею київської галереї «Тадзіо». У 1986 р. вона закінчила Київський художній інститут, факультет теорії та історії образотворчого мистецтва. Закінчила програму «Жінки – лідери Східної Європи» в інституті «Гістрадрут». З 1986 р. працює у галузі театральної та художньої критики. Педагог. З 1997 р. викладає у Державній театральній школі Голосіївського району м. Києва та на кафедрі театрознавства КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого теорію та історію сценографії. Член Національної спілки театральних діячів України. Член АІСА при ЮНЕСКО. Директор культурних програм Української асоціації євразійської співпраці. Зробила більше 20 проектів з посольствами Польщі, Чехії, Ізраїлю, Німеччини, Румунії в Україні.
Автор та куратор виставок та проектів:
«Костюм і сцена», м. Київ, 1987 р.; «Перша республіканська виставка художників театру ляльок», м. Київ, 1987 р.; «Сучасна українська сценографія», м. Кишинів, м. Київ, 1988 р.; «Чехов і українська сценографія. Лідер і його школа», м. Ялта, 1989 р.; «Сучасний український театральний плакат», м. Львів, 1990 р.; «Територія душі», Фундатор фестивалю, м. Чернігів; «Гавана – Київ 96-97», м. Київ; Сім виставок творів Михайла Шемякіна в художніх музеях Львова, Харкова, Києва, Чернігова, 1996-1997 рр.; Проект «Меридіан серця. Пауль Целан», м. Київ, м. Чернівці, м. Париж, м. Бухарест, 1999 р.; «Прага очима українських художників», м. Київ, 2001 р.; «Фурику Мазепа – Мазепі Фурик. Фрагмент одного життя», Український дім, 2001 р.; Виставка чеських художників, м. Київ, 2002 р.; «Сучасне українське мистецтво». Під патронатом Принцеси Самаї Бінт Ол-Хасан, Йорданська Національна галерея мистецтв, м. Амман, 2004 р.; «Помаранчевий репортаж», м. Тбілісі, Грузія, 2005 р.; «Територія душі», Український дім, м. Київ, 2005 р.;
Провела персональні виставки художників:
Л. Подерев’янського, Е. Андієвської, А. Александровича, М. Щиголя, Р. Кухаря, А. Рибачук та В. Мельниченко, А. Цоя, О. Дудніченко, А. Левицького, Б. Егіазаряна, О. Кузьміна, Ю. Носар, О. Романюка, Л. Клюшкіної, І. Єлісєєва, Е. Бєльського, А. Оленської-Петришин, В. Євмененко, Б. Шматка, В. Сідура, І. Лісової, М. Базак, О. Придувалової, О. Аполонова, М. Яковини, А. Аджинджала, Алекса Коша, Є. Ройтмана, Г. Атаян, Т. Ковача, М. Вайнштейна, Л. Рапопорт, М. Кадана, В. Мельничука, М. Зюлковського, А.Твердого, М. Мерфенко та інших.