Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Лопушанський Андрій Ярославович
ЛОПУШАНСЬКИЙ АНДРІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ
Андрій Ярославович Лопушанський народився у м. Добромиль Львівської області. Дитинство провів у с. Стрілки, що на Старосамбірщині, звідки походять його батьки. Виріс у сім’ї вчителів: мати – Анна Василівна Лопушанська – була викладачем української мови, а батько – Ярослав Андрійович Лопушанський – викладач математики. Пройшов військову службу.
У 1978-1982 рр. здобував освіту в Новороздільському технікумі, який закінчив з відзнакою. А.Я. Лопушанський у 1982-1986 рр. навчався у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті ім. Ф. Дзержинського. У 1990 р. закінчив Івано-Франківський інститут нафти та газу, факультет нафтогазопроводів. Захистив кандидатську дисертацію. Визнаний фахівець у галузі енергетики та енергозберігаючих технологій. Упродовж 1990-2005 рр. займався підприємницькою діяльністю: голова спостережної ради ЗАТ «Українська промислова компанія «Добромиль» (виробництво хімічної продукції для промислових цілей), засновник ТОВ «Роял Хоспітеліті Груп» (Royal Hospitality Group). У 2005-2012 рр. – перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України». У 2000-2012 рр. – член Конгресу українських націоналістів. У 2006-2007 рр. – народний депутат України V скликання. За час депутатської каденції разом з Олексієм Івченком став співавтором п’яти законопроектів, у тому числі законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства в нафтогазовій сфері», працював у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки у Верховній Раді України V скликання. У 2005-2012 рр. – голова благодійного фонду Андрія Лопушанського, ініціатор та організатор багатьох проектів у соціальній, духовній та громадській сферах життя Прикарпатського краю. Зокрема, збудував церкву та школу у рідному місті Добромиль, сприяв завершенню будівництва медичного центру для онкохворих у Львові, відкрив пам’ятник Степану Бандері у Старому Самборі. За його ініціативи відкрито приймальні народного адвоката у містах Самбір, Старий Самбір, Турка, Сколе, Добромиль та Хирів. Головною метою роботи громадських приймалень є надання безкоштовної юридичної допомоги всім, хто її потребує. У 2013 р. – Голова Правління Східноєвропейського колегіуму територіальної державної служби та місцевого самоврядування.
За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української православної церкви нагороджений орденом Святого Миколая Чудотворця. Одружений. Разом з дружиною виховує чотирьох дітей – доньку Анастасію та трьох синів: Артура, Андрія та Данила.
– Що треба зробити, щоб Україна стала культурним, економічним та спортивним центром Європи?
– Для того, щоб Україна стала центром Європи необхідно реалізовувати реформи. Радянське минуле, старий бюрократичний апарат, підходи та методи управління потребують змін. Поборовши корупцію, Україна зможе розвивати реальні сектори економіки, інвестувати в соціальну сферу, спорт, медицину та освіту. В України є потенціал та можливості для розвитку, бракує лише фахових управлінців та політичної волі реалізовувати реформи.
– Що для Вас є символом нації?
– Символами нації для мене є Тарас Шевченко, українські козаки та червона калина. Також Євромайдан став символом відродження української нації та формування сучасної української культури. Наприклад, виступ популярної групи «Океан Ельзи», який 14 грудня зібрав понад двісті тисяч людей, перетворив Майдан на центр культури міжнародного значення.
– Що для Вас означає Європейський вибір?
– Європейський вибір для мене – це можливість жити в країні, де верховенство права домінує над верховенством влади. Це можливість подорожувати без віз та кордонів, мати широкі можливості для росту та розвитку.
– У чому секрет Вашого успіху?
– Мій секрет успіху – це підтримка родини та моєї дружини. Вони надихають мене на всі мої звершення та професійні успіхи. Це мій форпост та підтримка.