Золотий фонд нації. Все буде Україна 2 том/Жулинський Микола Григорович

Жулинський Микола Григорович

Жулинський Микола Григорович

Видатний український літературо-знавець і політик. Директор Інституту літератури імені Т. Шевченка, академік НАН України. Доктор філологічних наук. Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка та Державної премії України в галузі науки і техніки. Голова Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2008-2010 рр.). Народний депутат України II та IV скликань. Віце­-прем’єр­-міністр України з гуманітарної політики (1999-2001 рр.). Радник Президента України (2006-2008 рр.). Член НСПУ (з 1977 р.), член президії Ради, з 1998 р. – секретар НСПУ. Член-кореспондент НАНУ (з 1990 р.). Заступник голови правління Товариства дружби з українцями за кордоном «Україна». Член Української всесвітньої координаційної ради. Один з ініціаторів створення Міжнародної асоціації україністів. Член редколегії журналів «Київ», «Київська старовина», «Слово і час». Президент Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство». Голова наглядової ради Волинського національного університету імені Лесі Українки. Почесний академік Національної академії мистецтв України. Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Ужгородського національного університету. Академік Острозького Академічного Братства.

Микола Жулинський – один із найвизначніших співвітчизників, який, осягаючи історію життя рідного народу та сьогодення, отримує наснагу на творчістьв ім’я розбудови нашої держави. Значуща, масштабна постать відомого українця серед авторитетних діячів нашої епохи, яка вже почула його слова:


Президент Міжнародного фонду Марії Приймаченко. Голова українсько-польського Форуму. Почесний голова Конвенту Європейського Колегіуму польських і українських університетів. Почесний професор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Президент громадської організації «Фонд Михайла і Ярослава Стельмахів». Лауреат премії Президента України «Українська книжка року» (присуджена книзі «Моя Друга світова: роман-хроніка у голосах» в номінації «За видатні досягнення у галузі художньої літератури»; Республіканської премії ім. О. Білецького в галузі літературно-художньої критики; премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1994 р.); міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»; літературої премії імені Миколи Гоголя «Тріумф»; міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», літературної премії фундації Івана Багряного.

М.Г. Жулинський удостоєний численних відзнак: орденів князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, «За заслуги» ІІІ та I ступенів, «За розбудову України», Державного ордена Італійської республіки «Зірка італійської солідарності» з присвоєнням почесного звання «Кавалер» з правом користуватися регаліями ордена, «Святителя Петра Могили», Христа Спасителя, святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня; ордена Павла Скоропадського; Командорського Хреста за заслуги Республіки Польщі; ордена Австрійської республіки; медалей князя Костянтина Острозького, Лесі Українки, Григорія Сковороди, Олександра Довженка, «За жертовність і любов до України», «Будівничий України» (Всеукраїнського товариства «Просвіта»), Хреста Пошани «За духовне відродження». В 1993 р. Світовий конгрес вільних українців відзначив Миколу Жулинського найвищою нагородою закордонних українців – медаллю св. Володимира (за видатний внесок у наукову і політичну діяльність).