1743
редагування
Maxim (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <center> == Валерій Франчук == </center> Файл:Valeriy-Franchuk.jpg|200px|thumb|left|<center>Валерій Франчук<br><br> Заслу...) |
Maxim (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Лауреат премії імені Василя Стуса.<br> | Лауреат премії імені Василя Стуса.<br> | ||
Член Національної спілки художників України</center>]] | Член Національної спілки художників України</center>]] | ||
'''Народився на Волині. Закінчив Львівське державне училище декоративно-прикладного мистецтва ім. Івана Труша (відділення художнього різьблення дерева, каменю), Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (відділення художніх виробів із дерева). Своїми учителями і наставниками вважає Всеволода Антоновича Трофимлюка, Богдана Стельмаха, Тараса Драгана, Миколу Демченка, Зиновія Федика, Миколу Білика, Валентина Сергеєва, Петра Печорного, Михайла Кириченка, Романа Дяківа.''' | |||
<center> | <center> | ||
==== | ==== КОРІННЯ ТВОРЧОСТІ ІВАНА ГУПІКА ==== | ||
</center> | </center> | ||
Творчий шлях Івана Гупіка – це формування майстерності власних мистецьких принципів, довгі роки кропіткої праці, пошуків і знахідок у декоративно-прикладному та образотворчому мистецтві. | |||
Понад тридцять років художник залишається вірним образно-виражальним засобам. У дереві, як одному з найдавніших матеріалів, майстер бачить безмежні асоціативні можливості. Він сприймає дерево як живу природну субстанцію, що отримує нове життя у творах мистецтва. | |||
І в живописі художник залишається вірним своїм образно-виражальним засобам. Його мистецтву притаманна мажорна, оптимістична інтонація. Звідси – піднесеність загального ладу живописних і графічних творів, оповідність, ліризм. | |||
Краса Волині, рідного краю митця, назавжди оселилася в його серці. Він закоханий у природу, звідси нестримне бажання писати квіти, дерева... «Магнолії на вікні», «Голубі квіти», «Вечірній етюд» і багато інших народилися з цієї любові. | |||
Віддаючи перевагу пейзажам і натюрмортам, Іван Гупік не нехтує й портретним жанром, підходячи до вирішення художнього образу засобами символіки, асоціацій, метафори. У портреті матері художник інтуїтивно йде від народної картини, наближаючи обраний прийом до образу рідної людини. | |||
Звернення до мотивів рідного краю, запозичення тем з фольклору й етносу – одна з характерних особливостей творчості Івана Гупіка. Основною лінією мистецтва художника залишається емоційно-лірична, де експериментаторство й постійні пошуки поступилися місцем більш глибокому втіленню думок і почуттів. | |||
<p align=right> | <p align=right>Юлія Полтавська,<br> | ||
мистецтвознавець</p> | |||
<center><gallery mode="traditional"> | <center><gallery mode="traditional"> |