Золотий фонд нації. Все буде Україна 2 том/Цимбалюк Віталій Іванович

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цимбалюк Віталій Іванович

Цимбалюк Віталій Іванович

Видатний український учений-нейрохірург. Академік НАН України, Національної академії медичних наук України. Доктор медичних наук, професор. Президент НАМН України. Заслужений діяч науки і техніки (1997). Лауреат Державних премій України (1996, 2002), премій НАМН України (2003), ім. А. Везалія Американської асоціації нейрохірургів, ім. О.О. Богомольця, ім. М.М. Амосова НАН України, Кабінету Міністрів України (2016). Завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Керівник відділу відновної та функціональної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України. Начальник оперативного штабу при НАМН України з надання допомоги постраждалим на Майдані та в східному регіоні України. Член Військово-цивільного штабу з надання допомоги пораненим при Міністерстві оборони України. Член Всесвітньої та Європейської асоціацій нейрохірургів, Європейських товариств: функціональної та стереотаксичної нейрохірургії, кріохірургів, нейрореабілітологів, нейронаук, Української асоціації трансплантологів. Академік АН ВО України. Почесний академік Полтавської стоматологічної академії. Почесний професор Тернопільського та Львівського медичних університетів. Почесний громадянин м. Києва.
Natsionalʹnoyi akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny.jpg

Президент Національної академії медичних наук України, академік Віталій Цимбалюк:
«Щоб упоратися з викликами воєнного часу,
ми створили центри і відділення різного профілю»


Мужність і хоробрість тих, хто захищає Україну від агресора, вражає весь світ. Потрібні надзусилля, щоб міцно тримати оборону й атакувати під градом обстрілів так, як уміють наші бійці. Зброя, яку використовують у цій війні, має набагато більшу руйнівну і вбивчу силу, ніж було дотепер. І це потребує зовсім інших підходів у лікуванні та реабілітації поранених захисників. В інститутах Національної академії медичних наук України з перших днів російсько-української війни оперують і ставлять на ноги бійців з важкими пораненнями і травмами, навіть таких, які за стандартами медицини вважалися безнадійними.

Воєнна тематика стала однією із провідних у нашій науково-лікувальній діяльності ще 2014 року, Відразу після поранення бійці отримують ту допомогу, яка рятує життя, стабілізує їхній стан. Пізніше багатьом потрібні операції, які повертають змогу рухатися, бачити, говорити, чути так, як раніше. Таку складну роботу можуть виконувати високопрофесійні лікарі у спеціалізованих високо- технологічних клініках. Відновлення здоров’я, повернення до нормального життя потребує багато зусиль і часу. Нерідко буває, що виконують не одну операцію, а п’ять-шість і навіть більше.

Щоб упоратися з викликами воєнного часу, ми створили центри і відділення різного профілю. У Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова успішно працює відділення воєнної хірургії серця та магістральних судин. Хороших результатів досягають у відділенні шоку, травми і військово-польової хірургії Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева. У Києві Інститут травматології та ортопедії створив відділення важкої поліструктурної травми, а харківський Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка лікує поранених у відділенні бойової травми. Список можна продовжувати, бо кожен інститут долучився до цієї важливої справи. Наші клініки приймають і поранених бійців, яким потрібна високоспеціалізована допомога, і цивільних. Особлива увага й підтримка тим, хто переніс жахіття окупації, постраждав від обстрілів.

Свого часу НАМН України виступила ініціатором та розробником воєнно-медичної доктрини України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів. Об’єднання зусиль військової та цивільної охорони здоров’я в єдиний медичний простір дає хороші результати. За офіційними даними, майже 80% поранених отримують належну медичну допомогу впродовж так званої золотої години, що дає змогу не лише врятувати життя, а й зберегти здоров’я та працездатність. Понад 75% поранених і хворих військових після лікування повертаються у стрій.

Науковці проводять багато досліджень, які стосуються мінно-вибухових поранень, бойових травм серцево-судинної системи. Вони розробили й апробували нові методи і пристрої для визначення та контролю повноти видалення сторонніх тіл із м’яких тканин. Це дуже важливо, адже бійці зазнають множинних осколкових поранень. Хірурги розробили спеціальний спосіб ревізії ранового каналу, мобільний лазерний пристрій для опромінювання глибоких ранових каналів і порожнин. Усе це допомагає успішно проводити складні операції, значно пришвидшує одужання.

У медиків свій фронт, своя передова. Якщо вони злякаються обстрілів і залишать операційну чи реанімацію, обірвуться людські життя. Кожен боронить Україну, як може: хтось зі зброєю в руках, а хтось – зі скальпелем. А всі разом, як писав Олександр Довженко, «ми б’ємося за те, чому немає ціни в усьому світі, – за Батьківщину».

Віталій Цимбалюк