Золотий фонд нації. Все буде Україна 2 том/Ступницька Катерина Вікторівна
Ступницька Катерина Вікторівна
Народилась Катерина Ступницька 11 квітня 1996 р. у селі Залізниця Корецького району Рівненської області. Закінчила Дубенський медичний коледж, після чого рік пропрацювала завідувачкою ФАПу с. Даничів. Але думка: «А що, як стану корисною на фронті?» не давала спокою ще з першого дня після випуску. Тож у свої 20 впевнено зайшла до районного військкомату і заявила: «Хочу служити у бойовому підрозділі!» Була готова до відповіді на кшталт: «Тобі дітей народжувати чи борщі варити», а натомість почула: «Медики вкрай потрібні»! Підписала контракт для проходження військової служби. І закрутилось… Полігон, бойові позиції, відсутність сну та неймовірні люди поруч. Та як би важко не було, Катерина завжди казала, що саме у бригаді – на своєму місці. З 2014 р. на передовій неодноразово рятувала життя захисників і захисниць України. З 2016 р. сержант Катерина Ступницька служила санітарним інструктором медичного пункту 3-го механізованого батальйону в 14-й окремій механізованій бригаді у місті Володимирі Волинської області. Неодноразово, з нетривалими відпустками, була на передовій в зоні ООС. Лиш зрідка поміж ротаціями виривалась додому. Коли контракт закінчився, Катя довго на «цивілці» не затрималась. «Ще навідпочиваюсь», – переконала себе, і у вересні 2021 р. продовжила контракт ще на рік.
З початку повномасштабного вторгнення сержант Ступницька була в самому епіцентрі боїв. 8 березня 2022-го тривали важкі бої за визволення селища Макарів, що на Київщині, через яке росіяни мали намір прорватись до столиці. Ворожа артилерія не вщухала. Того дня підбили екіпаж танка командира роти і Катерина вирушила на евакуацію. Під шквальним вогнем противника змогла евакуювати всіх – і командира, і членів екіпажу. Дівчина оперативно надала першу медичну допомогу і вивезла танкістів для подальшої евакуації у безпечне місце. Сама ж одразу повернулась до підрозділу. Ввечері окупанти завдали низку ракетно-бомбових ударів по периметру, снаряд влучив прямо у будівлю, яка слугувала медичним штабом.
«Про те, що сталося, нам повідомила Оксана, одна з найкращих подруг доньки, — зі сльозами на очах згадує мати. — Вона розповіла, що будинок завалився, тож усі до останку сподівались, що Катю знайдуть під завалами живою. Але хтось помітив тіло, яке відкинуло на 30 метрів від будівлі. Це була моя доня… Уже мертва…»
Найкраща подруга каже, що Катерина регулярно рятувала військових під обстрілами, тягнула їх на собі попри все. Лише потім думала, що могла сама загинути, настільки сильно ризикуючи.
«І звідки у ній було стільки хоробрості? В її-то 25?..» – це питання ще не раз поставлять собі й побратими, і друзі, і рідні дівчини…
«Донька мріяла звести будинок, зробити гарний ремонт, вийти заміж за коханого, — каже мама Тетяна Ступницька. — Ми купили саме такі весільні сукню й туфлі, які вона хотіла… Я досі не вірю, що мого сонечка більше нема».
Прощання з Катериною відбулося 11 березня 2022 р. у місті Корець Рівненської області. 12 березня 2022 р. її поховали у рідному селі Залізниця. Вдома у неї залишились мама з татом і два молодші брати.
За виявлені мужність і героїзм при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та вірність військовій присязі Указом Президента Володимира Зеленського від 19.03.2022 року № 148/2022 сержанту медичної служби Катерині Ступницькій присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.
6 червня 2023 р. Президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» батькам сержанта Катерини Ступницької. Церемонія відбулася в Білій залі Героїв України Маріїнського палацу в Києві.
Вічна Слава і пам’ять Герою України!
Вручення нагороди батькам Катерини Ступницької
Військовий медик,сержант ЗСУ
