Золотий фонд нації. Все буде Україна 2 том/Скакун Віталій Володимирович

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Скакун Віталій Володимирович (позивний «Батон»)

Скакун Віталій Володимирович

Герой – України.
Український військовослужбовець інженерно-саперного відділення ЗСУ. Учасник російсько-української війни.

Указом Президента України № 2022/74 від 26 лютого 2022 року матросу Скакуну В.В. присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Віталій Скакун здійснив насправді надзвичайний подвиг і став одним із перших, хто загинув, боронячи українську землю, у перші години широкомасштабного вторгнення російської орди в Україну. І, відповідно, став першим від початку вторгнення Героєм України. До того ж – єдиним, в кого у формулюванні підстави нагородження в Указі Президента України зазначено не просто «за особисту мужність і героїзм», а «за визначну особисту мужність і героїзм».

Народився Герой 19 серпня 1996 року в місті Бережани Тернопільської області. Навчався в Бережанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 з поглибленим вивченням англійської мови, де працювала педагогом-організатором його мама. Потім закінчив Вище професійне училище № 20 у Львові, де здобув спеціальність зварювальника, вступив до Національного університету «Львівська політехніка». До лав Збройних Сил України Віталій був призваний 29 листопада 2019 року. Служити за контрактом хлопець пішов до 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. У бригаді його розподілили до інженерно-саперного підрозділу й відправили на навчання до Кам’янця-Подільського. На початку весни 2020 року молодий сапер залишив стіни навчального центру й повернувся до свого батальйону. Там він був зарахований до складу інженерно-саперного відділення й уже невдовзі прийняв бойове хрещення під час своєї першої ротації на Сході.

В Генічеськ їхній підрозділ перекинули на початку січня. У перший день відкритої агресії Росії колони ворожої бронетехніки рвалися на Херсонщину. Аби виграти дорогоцінний час, українське командування вирішило підірвати Генічеський автомобільний міст. Виконати це завдання зголосився матрос Скакун. Віталій замінував важливий стратегічний об’єкт, але вчасно відійти не встиг – до мосту вже рушили російські танки. За свідченнями побратимів, Віталій вийшов на зв’язок і повідомив про те, що підриває міст. Одразу ж пролунав вибух, безстрашний морпіх загинув. Ця самопожертва не була марною: героїчний вчинок Віталія значно уповільнив просування ворога.

У столиці Чехії місті Прага з’явився міст імені Віталія Скакуна. У Мукачеві на його честь перейменовано колишню вулицю Нахімова. Київська міська рада перейменувала вулицю академіка Каблукова на вулицю Віталія Скакуна. Рідні Бережани та польське Лешно визнали його почесним громадянином.