Золотий фонд нації. Все буде Україна 2 том/Русник Роман Васильович
Русник Роман Васильович (позивний «Румун»)
Герой України.
Український військовослужбовець.
Учасник бойових дій
російсько-української війни,
командир роти вогневої підтримки, старший лейтенант.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі удостоєний звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка»
(19 березня 2022, посмертно)
Народився 29 липня 1998 року у селі Луг Закарпатської області. З дитинства мріяв стати військовим, блискуче навчався, закінчивши академію з відзнакою. Служив командиром роти вогневої підтримки військової частини А-1778. Під час російського вторгнення в Україну старший лейтенант Р. Русник зі своїм підрозділом обороняв околиці міста Кремінна на Луганщині. Молодий офіцер швидко здобув авторитет навіть серед удвічі старших побратимів і став відповідальним командиром. Штурми, перемоги, втрати, ухвалення вкрай важливих рішень, від яких залежать десятки життів… Одне з таких рішень він ухвалив 9 березня 2022-го на Луганщині, де зустрів широкомасштабний наступ російських військ.
Помітивши неподалік наших позицій диверсійно-розвідувальну групу росіян, він на чолі одного відділення висунувся в той бік і знищив ворога вогнем зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод, і наші бійці зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Однак, оскільки сили були надто нерівними, Роман Русник наказав відділенню відступити, а сам зали-шився прикрити товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе. Перші бійці відділення, котрі успішно відійшли, одразу зв’язалися з бронегрупою, яка рвонула на підмогу і знешкодила росіян. Частину ворогів знищили, ще частина втекла. На жаль, у результаті бою старший лейтенант загинув. Він до останнього прикривав відхід товаришів, пожертвував заради них власним життям.
14 березня 2022 року похований у рідному селі Луг. Залишилася: мати, сестра і кохана дружина Діана – військовий медик, яка продовжує захищати країну.
– Це була дитина, на яку не було за що накричати, – ділиться Марія Русник, мати Героя України Романа Русника. – Гарно вчився, допомагав, закінчив академію з відзнакою. Одразу після випуску потрапив на фронт. «Мій захисник», – із гордістю казала я, а Роман жартівливо наказував: «Відставити плакати!» та обіцяв, що все буде добре.
–Здається, він завжди був у гарному гуморі, так і сипав жартами з будь-якого приводу. Сумувати з Ромою ніколи не доводилось, – кажуть хлопці з підрозділу Героя України Романа Русника. – Та поряд зі смішками була неймовірна впевненість у його грамотних, часто нестандартних рішеннях і в тому, що він завжди прикриє, врятує, підставить плече… Справжній командир!
Удостоєний ордена «Золота Зірка» (посмертно)
Остання дорога Героя...
