Золотий фонд нації. Все буде Україна 2 том/Капленко Валерій Ілліч

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Капленко Валерій Ілліч

Капленко Валерій Ілліч

Генеральний директор СТОВ «Воскобійники», депутат Полтавської обласної ради, екс. голова постійної комісії з питань аграрної політики та земельних відносин Полтавської обласної ради, За значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, вагомі трудові досягнення, багаторічну самовіддану працю нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (2008 р.) та II (2019 р.) ступенів. За значний особистий внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток України, вагомі трудові здобутки та активну громадську діяльність має почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України». кавалер ордену «Ярослава Мудрого». За самовіддану працю й високий професіоналізм нагороджений Почесною грамотою Міністерства аграрної політики України (2000 р.), грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2015 р. ), грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2022 р.) орденом Української Православної Церкви Святого благовірного Київського князя Ярослава Мудрого (2014 р.), численними відзнаками Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної ради, райдержадміністрацій та районних рад.

Вітаємо з ювілеєм

Багато видатних людей дала Полтавщина світу, багато яскравих та неординарних особистостей знайшли прихисток на цій благословенній землі. Їх імена яскраво прикрашають світову історію. Згадаємо наших видатних земляків з минулого: Микола Васильович Гоголь, Володимир Галактіонович Короленко, Григорій Саввич Сковорода, Іван Петрович Котляревський, Микола Васильович Скліфосовський…

Яскраві відбитки, що залишені нашими великими предками в історії, примушують замислитись: чому так багато вони досягли? Чому їх пам’ятають? Чому їх визнають? Багата полтавська земля завжди була ласою винагородою для чужинців, багато їх проходило по нашій землі, але це лише примушувало людей чинити спротив, мислити нестандартно, діяти не за шаблонами, виживати та все одно досягати мети. Навіть на чужині наші люди не втрачають свого коріння та любов до рідної землі.

Дух бунтарства веде до історії українського козацтва, де честь, сміливість, воля були понад усе. Діяти проти застарілих стереотипів та рішень (іноді жорстко і навіть жорстоко) це все непроста природа населення цієї благословенної землі. Це все прийняли наші славетні предки, створивши на ті часи нове та незвідане: в літературі, публіцистиці, науці, медицині, віддавши всі свої таланти, щоб побороти спротив, обставини та нерозуміння сучасників.

Подібна природа наших людей, їх характер вирішували долю під час козацьких та селянських повстань, світових війн, голодоморів та іноді недолугих та спустошуючих реформ.

Та повернемося до сьогодення. Між колишніми козацькими полковими містечками Миргород та Зіньків, неподалік оспіваного М.В. Гоголем Сорочинського ярмарку, знаходиться село Воскобійники. Сама назва села говорить сама за себе. Ніби теплого літнього дня, почувши цю назву, ти відчуваєш запах воску, аромат свіжого меду, чуєш гудіння бджіл. Край мальовничий та, на перший погляд, спокійний. Але тільки на перший погляд…

Бунтівний дух землі не зник, не розчинився. Він вирує. Він діє.

Вранці, о сьомій, в правлінні СТОВ «ВОСКОБІЙНИКИ» проводять виробничі наради, ніби козацька старшина радиться, як діяти далі, як втілювати плани в реальність, як зробити виробництво ще більш ефективним. Вирішальним є голос Капленка Валерія Ілліча, який потужно та твердо лунає через відчинене вікно.

Народився Валерій Ілліч 28 вересня 1953 року в с. Порскалівка Шишацького району Полтавської області. З дитинства мріяв працювати на безкраїх просторах Полтавщини, вирощувати хліб, бути справжнім господарем.

Трудову діяльність розпочав у 1969 р. трактористом колгоспу ім. Орджонікідзе Шишацького району Полтавської обл. Після служби в армії у 1974 р. вступив до Полтавського сільськогосподарського інституту. Закінчивши навчання, з 1979 р. по 1984 р. працював головним агрономом колгоспу ім. Орджонікідзе.

За ділові якості, професіоналізм, працівники колгоспу «Шлях до комунізму» Шишацького району, у листопаді 1984 р. обрали Валерія Ілліч головою колгоспу. Після реформування господарства з 25 березня 2000 р. по даний час займає посаду генерального директора СТОВ «Воскобійники».

Сьогодні СТОВ «Воскобійники» це успішне аграрне підприємство, одне з провідних сільськогосподарських підприємств Полтавської області, відоме завдяки досягненням у галузі рослинництва й тваринництва. Земельний банк приблизно вісім тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. СТОВ «Воскобійники» має статус племінного заводу з розведення ВРХ української чорно-рябої молочної породи. Зараз на товаристві утримуються понад п’ять тис. голів молочної ВРХ, з яких майже половина голів – це дійне стадо, яке щодня дає біля 70 тон якісного молока «Екстра» ґатунку.

Товариство має дві сучасні доїльні зали: типу «Паралель» на 60 голів (30х30) та типу «Карусель» на 32 місця, остання здатна доїти 180 корів за годину, або 1000 – за добу. Саме ця модель – перша в Україні була встановлена саме на господарстві Валерія Ілліча і входить в десятку перших встановлених і проданих у світі.

Тваринництву тут приділяють особливу увагу, зокрема освоєно закладання кормів, працює комбікормовий завод, де виробляється широкий асортимент комбікормів для великої рогатої худоби різних вікових груп для забезпечення потреб підприємства збалансованими кормами власного виробництва, постійно інвестуються кошти в реконструкцію та будівництво тваринницьких приміщень, підвищується кваліфікація кадрів.

Розвиваючи виробничі потужності, у господарстві одночасно опікуються й соціальним розвитком населених пунктів. Так, у селі Воскобійники побудували школу, фельдшерсько-акушерський пункт, спортивний майданчик з твердим покриттям, Свято-Іллінську православну церкву, ремонтують дороги, постійно проводять озеленення території. Для школярів зробили сучасний ремонт у класах, придбали нові комп’ютери, облаштували спортивний зал, де діти постійно займаються і досягають великих успіхів, прикладом, є наші чемпіони Європи та України з боротьби сумо - Оксана Рошка та Каріна Білоус. Крім цього, товариством ведеться будівництво осель для молодих фахівців та багатодітних сімей.

Для отримання найвищого врожаю підприємство використовує мінеральні добрива, засоби захисту рослин і посівні матеріали найкращої якості. Основний акцент робиться на рідкі і органічні добрива. Тож, покращується структура ґрунтів і зводиться до мінімуму згубний вплив на навколишнє середовище.

Господарювати на землі – це не робота, не професія. Це стан душі і покликання. Лише людина, що закохана в свою землю, здатна присвятити своє життя цій нелегкій роботі, яка потребує повної самовіддачі щодня. Лише маючи безмежне терпіння та наполегливість, можна долати всі складнощі і несподіванки, що випали на долю. Ніхто і ніщо не зламає дух справжнього патріота нашої родючої української землі. Навіть через повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, та понесло за собою згубні наслідки для аграрного сектору України, Валерій Ілліч не зупинився. Він не опустив руки, а через нестерпний біль і смуток йшов далі, разом зі своєю командою, бо головним завданням було не просто вистояти, а дати людям надію на майбутнє в тяжкий час невизначеності, зберегти підприємство, робочі місця, працювати заради продовольчої безпеки та економічного розвитку нашої країни.

І це не просто слова, бо де ви побачити ще таку людину, яка під час воєнного стану докладає всі свої сили на завершення будівництва молочного заводу, щоб забезпечити населення, а в першу чергу дітей – переселенців молочними продуктами. Здивовані? Упевненість в собі – риса сильних людей, саме таким є Валерій Капленко!

З першого дня війни в Україні, колектив СТОВ «Воскобійники» на чолі зі своїм керівником робили все необхідне для забезпечення безпеки місцевих мешканців, приймали переселенців, допомагали продуктами харчування, надавали гуманітарну допомогу, а головне підтримували і продовжуємо надалі підтримувати наші Збройні Сили України, адже саме на мужніх плечах цих хоробрих захисників тримається нині Україна.

Крім нагород за значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, вагомі трудові досягнення, багаторічну самовіддану працю, Валерій Ілліч нагороджений багатьма грамотами за високий рівень патріотизму, проявлену громадську свідомість, вагомий внесок у захист територіальної цілісності і недоторканності нашої Батьківщини. Бо саме його любов до Батьківщини складається із багатьох маленьких, але дуже важливих поривів серця. Це любов до того місця, де ти виріс, це любов до твоїх близьких людей, любов до твоєї дитини, це любов до жінки, яка дає тобі сили жити. Це любов до твого двору, міста, твоєї землі, рідної мови…

Заповітним берегом і оберегом Валерія Ілліча завжди була його сім’я. Разом з дружиною Євдокією Кузьмівною виховали двох дітей, а ті подарували їм п’ятьох онуків. Старші онуки: Валерій та Владислав Капленки, успішно закінчивши навчання в аграрній академії Полтавщини, вже стали надійною опорою і підтримкою для свого дідуся-наставника. У родинному колі Валерій Ілліч відпочиває душею, із рідними людьми на довгій життєвій ниві долає труднощі й ділить радощі. Високі успіхи не змінили моральних орієнтирів, які дали батьки: шанувати, творити добро, любити рідну землю й дбати про неї.

До речі, у вересні 2023 року Валерій Ілліч відзначає свій 70-річний ювілей! Тож бажаємо головного: Нехай будуть сили на улюблені справи, нехай душа буде спокійна, а Ви – оточені любов’ю та увагою найдорожчих людей під мирним небом незламної України! Довгих і щасливих років життя!