Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Валентина Грицук

Матеріал з Who is Wiki
Версія від 15:19, 14 листопада 2020, створена Maxim (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <center> == Валентина Грицук == </center> Файл:Valentina Gritsuk.jpg|200px|thumb|left|<center>Валентина Грицук<br><br> Те...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентина Грицук

Валентина Грицук

Театрознавець, художник,
член Національної спілки театральних діячів України

«Текст має нести візуальний образ, а картина – слово. Так народжується об’ємність мистецтва»
© В. Грицук

Народилася у с. Бірки на Волині. 1985 р. – закінчила режисерське відділення Луцького культурно-освітнього училища. 1992 р. – театрознавче відділення КДІТМ імені І. Карпенка-Карого (курс Валентини Ігорівни Заболотної і два останні роки – Валерія Олексійовича Фіалка). 1990-1992 рр. – науковий співробітник від­ділу фондів Дер­жавного музею театрального, музичного та кіномистецтва УРСР. 1996-2003 рр. – редак­тор відділу театру журналу «Кіно-Театр» при університеті «Києво-Могилянська академія». 2001-2004 рр. – навчання в аспірантурі зі спеціальності «Театральне мистецтво», спеціалізація «Театрознавство» КДІ театраль­ного мистецтва імені І. Карпенка-Карого.

З 2002 р. – дотепер – старший викладач кафедри театрознавства КНУ театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. 2003-2013 рр. – провідний спів­робітник Національної спілки театральних діячів України. Координатор всеукраїнських установчих конференцій по створенню організацій «Асоціація театральних критиків України», «Асоціація дослід­ників театру України», «Федерація драматургів України», Національного українського центру Міжнародного інституту театру тощо. Має більше 450 журналістських та наукових публікацій на мистецтвознавчі теми в українсь­ких та зарубіжних виданнях. Валентина Грицук активно співпрацює з міжнародними культур­ними центрами, зокрема, з німецьким культурним центром «Гьоте-Інститут в Україні», де була керівником кількох видавничих проектів. З 2014 р. – керівник видавничого проекту Української конфедерації журналістів «Театральна родина України».

1990-2000 рр. – живопис як основний вид діяльності. Навчалася приватно. Низка майстер­­класів київських митців, основний курс у Богдана Задорожного.

Деякі з виставок та проектів:

1995 р. – виставка з групою художників у галереї «Ра» (м. Київ); 1994 р. – виставка з групою художників «Колір та простір». Мистецька галерея університету «Києво-Могилянська академія» (м. Київ); 1999 р. – виставка з групою художників «Гра. Кольори». Мистецька галерея універ­ситету «Києво-Могилянська академія» м. Київ; 2000 р. ілюстрації до збірки поезій та прози Н.Ю. Немчиної «Сон»: К.: Оріяни, 2000 р. – 160 с.: іл.; 2014 р. – благодійний аукціон «Дітям Донбасу», галерея «Тадзіо», м. Київ; 2014 р. – благодійний аукціон на підтримку фронту «Мистецтво дарує тепло», галерея «Тадзіо» та вільний простір «Smartville» (м. Київ). Більше сотні живописних робіт знахо­дяться у приватних колекціях в Україні, європейських країнах, країнах Латинської Америки, США.