Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Степан Куций

Матеріал з Who is Wiki
Версія від 22:12, 1 березня 2020, створена Maxim (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <center> == Степан Куций == </center> Файл:Stepan-Kutsyy.jpg|200px|thumb|left|<center>Степан Куций<br><br> Заслужений ху...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Степан Куций

Степан Куций

Заслужений художник України.
Учасник Всеукраїнських та Міжнародних виставок

Коли говорити про скульптора Степана Куцого, то перед нами одразу постає галерея ним створених портретних образів, монументальних композицій, станкових творів, пластики малих форм.

Скульптури слугують окрасою окремих майданів, парків, вулиць, вони перейняті ідеалами великого історичного минулого українського народу, з його війнами, звитягами, піснями, релі­гією. Його образи часто занурені у власні думки автора, що окреслюють наступні кроки діяння. До найяскравіших творів належать: «Бабусина надія», «Козак-бандурист», «Чабан з вівцями», «Жінка з снопом», «Родина» (всі – 1994 р.), «Діалог» (1997 р.), «Людина і вулик» (1999 р.), «Ліричний мотив» (2004 р.), «Два погляди в небо» (2006 р.), «Двоє» (Смуток)(2008 р.), «Сковорода» (2009 р.) та інші.

Проте хотілось би відзначити твори неабиякої оригінальності та унікальності задуму. Отже, композиція «Мелодія про вічне» (1990 р.). Тиха балада двох ангелів, один з яких навколішках, схилившись виграє музику, інший у затаєному стишенні піднімається ввись. Міцно стиснуті крила ангелів засвідчують їхню святість.

Завдяки вмілому компонуванню автора дві постаті спорідню­є та нетлінна мелодія вічного небесного життя, яка втілилась у бронзі.