Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Протоієрей Олександр Бонар

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Протоієрей Олександр Бонар

Протоієрей
Олександр
Бонар

Настоятель храму Святого Архистратига Михаїла
с. Катюжанка Київської області

«Є лише один шлях до спасіння, а саме – стати відповідальним за гріхи
всіх людей. Як тільки ви з усією щирістю візьмете на себе відповідальність
за все і за всіх, то одразу побачите, що це насправді так,
і що фактично вас треба звинувачувати за всіх і за все».
Ф.М. Достоєвський

«Как человек не может спастись без благодати Божией,
так и Бог не может спасти человека без свободной воли человека».
Святитель Ілля Минятій (1669-1714 рр.)


Нескінченним потоком людське горе тече сюди, у Катюжанку. Чутки про надзвичай­ний рятівний дар, яким наділений отець Олександр, швидко поширилися світом. Їдуть до нього за порятунком люди з усіх куточків України та інших країн світу. Отець Олександр молитвами зцілює від тяжких хвороб, пияцтва, наркоманії, ігро­манії, черевоугодництва та інших напастей, виліковує зневірених жінок від без­пліддя, навіть рак відступає, якщо хворий свято вірить у силу молитви.
Серед двору височіє храм в ім’я Святого Архистратига Михаїла, збудований на кошти зцілених батюшкою людей, дзвіниця та каплиця, де він приймає тисячі хворих та стражденних. Але головне місце в парафії займає маленька похила хатинка, з якої все починалося, і де отець Олександр сімнадцять років тому почав приймати віруючих і молитися за них.
Милосердний батюшка допомагає, всім, хто цього потребує, незалежно від віро­сповідання стражденного. Біля каплиці, де отець Олександр веде службу, чекаючи благословення, стоять убогі й багаті, безробітні й великі керівники – перед Богом усі рівні. Ось так і він – нікого не виді­ляє, відноситься до кожного із розумінням, любов'ю та співчуттям.
У народі отця Олександра називають «Отець босоногий», за те, що ходить взимку і влітку босоніж. Говорить тихим, але строгим голосом. Батюшка намагається простою мовою пояснити людям природу гріха і звідки з’являються хвороби. Він каже: «Якщо ви до лазні йдете – ви очищаєте тіло, а в церкву треба йти, щоб очищати душу від гріха».
Слухаючи його, розумієш, наскільки ми самі все ускладнюємо у цьому й так нелегкому житті, а його істина надзви­чайно проста: «Полюби Бога і полюбиш людей, полюби людей і полюбиш Бога». Своїм простим і правильним словом священик лікує і від духовної порожнечі. Коли знаходишся поруч із ним, від­чуваєш, як наповнюється серце любов'ю, все відразу стає ясним і зрозумілим. Він щирий нащадок православ'я, шляхетний і мудрий, строгий і справедливий, а також нескінченно добрий і чистий серцем.
Просвіщаючи заблукалих словом Божим, отець Олександр дарує їм нове духовне життя. Наставляючи кожного на шлях істинний, він пробуджує в нас віру й любов до Бога нашого, закликає кожного жити по совісті, розуму і з Храмом у душі!
«Просити в Бога покаяння, – пояснює батюшка, – це значить просити просвіти. Коли людина щиро кається, при­родно, що вона змиряється і сходить на неї Благодать Божа».
Дивлячись на численний люд, на пониклі голови, похмурі обличчя, усвідомлюєш, що не радість їх сюди привела, ніде цим людям порятунку свого шукати, як тільки тут, на цьому «острові надії», надії на зцілення.
Сам факт того, що в Україні є такі священики, свідчить про те, що є милість Господня над Україною, не залишає нас Бог, якщо у цей важкий для країни час дає таких людей.
Просте пояснення дива, що відбувається в Катюжанці – віра!

Nlu7108.jpg Nlu7109.jpg Nlu7110.jpg