Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Микола Стратілат: відмінності між версіями
Maxim (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <center> == Микола Стратілат == </center> Файл:Mykola-Stratilat.jpg|200px|thumb|left|<center>Микола Стратілат<br><br> Нар...) |
Maxim (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
З народним художником України Миколою Стратілатом я знайомий давно. Його твори, насамперед гравюри, широковідомі в нашій країні й за кордоном завдяки високій технічній майстерності, глибокій національності й справжній духовності, що вирізняє його чималий доробок у галузі станкової і книжкової графіки. | З народним художником України Миколою Стратілатом я знайомий давно. Його твори, насамперед гравюри, широковідомі в нашій країні й за кордоном завдяки високій технічній майстерності, глибокій національності й справжній духовності, що вирізняє його чималий доробок у галузі станкової і книжкової графіки. | ||
Виставка «Світе тихий, краю милий, моя Україно…», що відбулася у Національному музеї Тараса Шевченка, стала своєрідним підсумком мистецького шляху художника, який образно осмислює місце України у світовій культурі, залишаючись завжди вірним самому собі. | Виставка «Світе тихий, краю милий, моя Україно…», що відбулася у Національному музеї Тараса Шевченка, стала своєрідним підсумком мистецького шляху художника, який образно осмислює місце України у світовій культурі, залишаючись завжди вірним самому собі. | ||
Кожному шанувальнику і просто читачу поезії ім’я Миколи Стратілата добре відоме. Десятки поетичних видань з його ілюстраціями та в його оформленні вийшли в українських видавництвах. З його творчістю пов’язана низка поетичних імен, що стали сторінками нашої історії: Тарас Шевченко, Яків Щоголів, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Борис Олійник, Василь Симоненко… | |||
Кожному шанувальнику і просто читачу поезії ім’я Миколи Стратілата добре відоме. Десятки поетичних видань з його ілюстраціями та в його оформленні вийшли в українських видавництвах. З його творчістю пов’язана низка поетичних імен, що стали сторінками нашої історії: Тарас Шевченко, Яків Щоголів, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Борис Олійник, Василь Симоненко… | |||
Графіка Стратілата представлена у його альбомі «Поезія в образах», що побачив світ ще 2004-го. Від книги до книги, від гравюри до гравюри вдосконалювалася майстерність і техніка митця. Він відомий як майстер мініатюрної графіки, що створив сотні книжкових знаків відомих людей України. Але це окрема розмова, бо в цій царині Микола Стратілат досяг таких вершин, що його можна назвати академіком. | Графіка Стратілата представлена у його альбомі «Поезія в образах», що побачив світ ще 2004-го. Від книги до книги, від гравюри до гравюри вдосконалювалася майстерність і техніка митця. Він відомий як майстер мініатюрної графіки, що створив сотні книжкових знаків відомих людей України. Але це окрема розмова, бо в цій царині Микола Стратілат досяг таких вершин, що його можна назвати академіком. | ||
Усі, хто влітку побував на виставці, побачили ще й іншого Стратілата, його акварелі. Вони вражають кольоровою образністю, відчуттям краси рідної України від Чернігівщини, батьківщини художника, до Карпатських гір і Чорного моря. Краєвид – улюблений жанр митця. Художник не нав’язує сюжетів, не намагається епатувати якоюсь екзотикою. Весняні гаї, село в серпанку ранкового туману, фіолетова хмара, що несе громовицю, місячна доріжка на морі, дощ над степом не перестають дивувати, промовляючи про мудрість творіння. А ще він любить малювати квіти. Його квіти – це сповідь романтичної душі, залюбленої в свою землю, в ці квіти, що часто не конкретизовані і намальовані у необрізаних букетах. Їх не можна називати натюрмортами, бо це не мертва, а жива природа. Кольорова гама акварелей від блідо-рожевого, фіолетового до жовтогарячого поєднується з вишуканою тональністю. | Усі, хто влітку побував на виставці, побачили ще й іншого Стратілата, його акварелі. Вони вражають кольоровою образністю, відчуттям краси рідної України від Чернігівщини, батьківщини художника, до Карпатських гір і Чорного моря. Краєвид – улюблений жанр митця. Художник не нав’язує сюжетів, не намагається епатувати якоюсь екзотикою. Весняні гаї, село в серпанку ранкового туману, фіолетова хмара, що несе громовицю, місячна доріжка на морі, дощ над степом не перестають дивувати, промовляючи про мудрість творіння. А ще він любить малювати квіти. Його квіти – це сповідь романтичної душі, залюбленої в свою землю, в ці квіти, що часто не конкретизовані і намальовані у необрізаних букетах. Їх не можна називати натюрмортами, бо це не мертва, а жива природа. Кольорова гама акварелей від блідо-рожевого, фіолетового до жовтогарячого поєднується з вишуканою тональністю. | ||
Щодо шевченківської тематики. У Стратілата не знайдеш прямих ілюстрацій, хоча він міг би їх робити. Його серія «Кобзарська криниця» – філософське осмислення постаті геніального українського поета і його творчості. Зовсім недавно художник створив гравюру «Святий Тарасій». Його Тарасій справді схожий на Шевченка. Бо цей святий очолив собор, на якому засудили єресь іконоборства, і тим самим було дано право художнику творити образ. Не випадково Тарас Шевченко народився в переддень шанування Святого Тарасія. Творчість Миколи Стратілата логічно підводить до висновку, що митець і мистецтво – нерв нації, і художник відбувається за умови, коли він перебуває в епіцентрі всього того, чим живе його народ. Це стосується справжніх митців. Таким був Тарас Шевченко. Таким є художник Микола Стратілат. | Щодо шевченківської тематики. У Стратілата не знайдеш прямих ілюстрацій, хоча він міг би їх робити. Його серія «Кобзарська криниця» – філософське осмислення постаті геніального українського поета і його творчості. Зовсім недавно художник створив гравюру «Святий Тарасій». Його Тарасій справді схожий на Шевченка. Бо цей святий очолив собор, на якому засудили єресь іконоборства, і тим самим було дано право художнику творити образ. Не випадково Тарас Шевченко народився в переддень шанування Святого Тарасія. Творчість Миколи Стратілата логічно підводить до висновку, що митець і мистецтво – нерв нації, і художник відбувається за умови, коли він перебуває в епіцентрі всього того, чим живе його народ. Це стосується справжніх митців. Таким був Тарас Шевченко. Таким є художник Микола Стратілат. | ||
Поточна версія на 13:54, 1 березня 2020
Микола Стратілат
З народним художником України Миколою Стратілатом я знайомий давно. Його твори, насамперед гравюри, широковідомі в нашій країні й за кордоном завдяки високій технічній майстерності, глибокій національності й справжній духовності, що вирізняє його чималий доробок у галузі станкової і книжкової графіки. Виставка «Світе тихий, краю милий, моя Україно…», що відбулася у Національному музеї Тараса Шевченка, стала своєрідним підсумком мистецького шляху художника, який образно осмислює місце України у світовій культурі, залишаючись завжди вірним самому собі.
Кожному шанувальнику і просто читачу поезії ім’я Миколи Стратілата добре відоме. Десятки поетичних видань з його ілюстраціями та в його оформленні вийшли в українських видавництвах. З його творчістю пов’язана низка поетичних імен, що стали сторінками нашої історії: Тарас Шевченко, Яків Щоголів, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Борис Олійник, Василь Симоненко…
Графіка Стратілата представлена у його альбомі «Поезія в образах», що побачив світ ще 2004-го. Від книги до книги, від гравюри до гравюри вдосконалювалася майстерність і техніка митця. Він відомий як майстер мініатюрної графіки, що створив сотні книжкових знаків відомих людей України. Але це окрема розмова, бо в цій царині Микола Стратілат досяг таких вершин, що його можна назвати академіком.
Усі, хто влітку побував на виставці, побачили ще й іншого Стратілата, його акварелі. Вони вражають кольоровою образністю, відчуттям краси рідної України від Чернігівщини, батьківщини художника, до Карпатських гір і Чорного моря. Краєвид – улюблений жанр митця. Художник не нав’язує сюжетів, не намагається епатувати якоюсь екзотикою. Весняні гаї, село в серпанку ранкового туману, фіолетова хмара, що несе громовицю, місячна доріжка на морі, дощ над степом не перестають дивувати, промовляючи про мудрість творіння. А ще він любить малювати квіти. Його квіти – це сповідь романтичної душі, залюбленої в свою землю, в ці квіти, що часто не конкретизовані і намальовані у необрізаних букетах. Їх не можна називати натюрмортами, бо це не мертва, а жива природа. Кольорова гама акварелей від блідо-рожевого, фіолетового до жовтогарячого поєднується з вишуканою тональністю.
Щодо шевченківської тематики. У Стратілата не знайдеш прямих ілюстрацій, хоча він міг би їх робити. Його серія «Кобзарська криниця» – філософське осмислення постаті геніального українського поета і його творчості. Зовсім недавно художник створив гравюру «Святий Тарасій». Його Тарасій справді схожий на Шевченка. Бо цей святий очолив собор, на якому засудили єресь іконоборства, і тим самим було дано право художнику творити образ. Не випадково Тарас Шевченко народився в переддень шанування Святого Тарасія. Творчість Миколи Стратілата логічно підводить до висновку, що митець і мистецтво – нерв нації, і художник відбувається за умови, коли він перебуває в епіцентрі всього того, чим живе його народ. Це стосується справжніх митців. Таким був Тарас Шевченко. Таким є художник Микола Стратілат.
Дмитро Степовик
Над Чорнобилем хмари потемніли.
Портрет матері
Святий Тарасій
Земне тяжіння.
Автопортрет
Думи мої, думи...
Катерина-Україна
Пам’ятник Шевченку у Харкові
Пам’ятник Шевченку у Ватикані
