Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Гаяне Атаян: відмінності між версіями

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: <center> == Гаяне Атаян == </center> 200px|thumb|left|<center>Гаяне Атаян<br><br></center> «Тепер, к...)
 
Немає опису редагування
 
Рядок 2: Рядок 2:
== Гаяне Атаян ==
== Гаяне Атаян ==
</center>
</center>
[[Файл:Gayane Atayan.jpg|200px|thumb|left|<center>Гаяне Атаян<br><br></center>]]
[[Файл:Gayane Atayan.jpg|200px|thumb|left|<center>Гаяне Атаян<br></center>]]


«Тепер, коли наша увага цілком прикута до новин з фронту, живопис, як це не дивно, став для мене чимось дуже важливим. Згадую слова незабутньої своєї тітоньки Олени, сказані мені у гірку хвилину втрати матері: «Тримайся за пензлика!». Знов і знов, як можу, тримаюсь за пензлика. Рятуюсь живописом. Відчуваю, що то є мій особистий фронт, де я виборюю щасливу Україну».
«Тепер, коли наша увага цілком прикута до новин з фронту, живопис, як це не дивно, став для мене чимось дуже важливим. Згадую слова незабутньої своєї тітоньки Олени, сказані мені у гірку хвилину втрати матері: «Тримайся за пензлика!». Знов і знов, як можу, тримаюсь за пензлика. Рятуюсь живописом. Відчуваю, що то є мій особистий фронт, де я виборюю щасливу Україну».
Рядок 14: Рядок 14:


<center><gallery mode="traditional">
<center><gallery mode="traditional">
File:|
File:Gayane Atayan - «Vyzyrnulo sontse».jpg|«Визирнуло сонце»,<br>п.о., 50х50, 2014 р.
File:|
File:Gayane Atayan - «Vechirni tini».jpg|«Вечірні тіні»,<br>п.о., 55х55, 2004 р.
File:Gayane Atayan - «Ozertse».jpg|«Озерце»,<br>п.о., 68х68, 2011 р.
File:Gayane Atayan - «Sontse skhodytʹ».jpg|«Сонце сходить»,<br>п.о.,70х70, 2010 р.
File:Gayane Atayan - «Osinnʹoho ranku».jpg|«Осіннього ранку»,<br>п.о., 75х75, 2009 р.
</gallery></center>
</gallery></center>

Поточна версія на 22:53, 22 липня 2020

Гаяне Атаян

Гаяне Атаян

«Тепер, коли наша увага цілком прикута до новин з фронту, живопис, як це не дивно, став для мене чимось дуже важливим. Згадую слова незабутньої своєї тітоньки Олени, сказані мені у гірку хвилину втрати матері: «Тримайся за пензлика!». Знов і знов, як можу, тримаюсь за пензлика. Рятуюсь живописом. Відчуваю, що то є мій особистий фронт, де я виборюю щасливу Україну».

© Гаяне Атаян


У 1983 р. закінчила Київський державний художній інститут (нині – НАОМА), майстерню станкового живопису, керівник – Віктор Шаталін. З 1986 р. є членом Національної спілки художників України. Брала участь у численних виставках в Україні та за кордоном, зокрема: «Ноїв ковчег», живопис другої половини ХХ сторіччя (2000 р.); Всеукраїнські Триєнале живопису 1998, 2001, 2007, 2010, 2013 рр.; групові виставки творів українських художників у Китаї (2006 р. – м. Шанхай, 2008 р. – м. Усі, 2012 р. – м. Пекін, 2014 р. – м. Іу). Мала персональні виставки у м. Києві.