Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Гайдук Віктор Іванович
Гайдук Віктор Іванович
Нагороджений орденами: «Свобода і честь», «Байди Вишневецького», «Ніла Хосевича», «Богдана Хмельницького», «За відродження козацтва», «Архістратига Михаїла», «Святого Георгія Побідоносця», «Володимира Хрестителя», козацькими хрестами «Віра», «Честь», «Слава», «Лицар козацтва» та іншими орденами і медалями.
Лауреат премії ім. М. Пирогова з хірургії.
«Народився я в 1948 р. на Покрову в мальовничому місті Черкаси на березі Дніпра в сім’ї полковника Українського козацтва, художника Івана та педагога Тетяни Гайдук, в яких на той час уже була донька Неля.
Мій батько Іван Михайлович Гайдук – орденоносець, видатний український живописець, майстер різноманітного художнього жанру, відомий портретист, заслужений іконописець Української православної церкви, скульптор і декоратор. За своє довге і плідне життя він написав понад 600 творчих картин і етюдів, художньо оформив сотні сільських і районних клубів та сцен будинків культури, розписав десятки храмів і соборів, більшість з яких і до нині прикрашають виготовлені ним іконостаси. На теренах України стоїть не один десяток пам’ятників та обелісків воїнам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни, учасником якої він був.
Іван Гайдук – один з тих майстрів пензля, чия творчість стала широко помітним явищем в українському образотворчому мистецтві. Він був майстром різноманітного художнього жанру: портрету, пейзажу, тематичної картини, натюрморту. Його особиста образна художня система близька до того уявлення краси світу, за яким творчість митця можна кваліфікувати як суттєву українську за змістом і формою національного світогляду. З найбільшою повнотою проявився його особливий талант у лаковому живописі. Проникливість, задушевність та поетичність образів, його власний неповторимий живописний почерк, легкість мазка, прозорість фарбового шару та стриманість колориту досягли великої живописної виразності.
Безумовно, батько зробив великий особистий внесок у розвиток українського реалістичного портретного мистецтва. Його портрети визначних державних діячів і діячів козацької доби, жіночих образів та роботи на релігійні сюжети, яким притаманна життєва повнота, є самобутнім гімном красі й різноманітності світу, де людина має жити у гармонії з вищими вселенськими силами. Його портрети дуже індивідуальні та натхненно поетичні. За своєю інколи зовнішньою стриманістю в них завжди відчувається багатобарвне внутрішнє життя і характер, а за професійною майстерністю, яскравим колоритом, чітким та виразним малюнком – уважне ставлення до зовнішньої передачі внутрішнього світу особистості.
Велику увагу привертає до себе автопортрет художника, виконаний зрілим та вже впевненим у собі людиною-майстром. Митець зобразив себе у робочому одязі з палітрою та пензлями в руках у своїй майстерні, де мистецтво художника сприймається як повсякденна праця, але, у той же час, у зовнішньому вигляді майстра – радість відчуття святковості і свята праці. Дійсно, за своє життя він мав неабияку здібність приваблювати до себе людей без винятку, бачити у кожному (від дитини до людини похилого віку) внутрішню красу. Портрети його – внутрішній пошук ідеалу – у цьому часточка душі художника. Прикро, що художник передчасно пішов із життя у повному розквіті творчих сил і натхнення. Але його творчий доробок назавжди залишиться в серцях вдячних нащадків.
Сестра Неля – журналіст, живе і працює в Москві. Разом із своїм військовим чоловіком, однокласником Євгеном, виховали двох дітей – Тетяну та Віктора, займаються вихованням онуків.
Я ж з раннього дитинства мріяв бути військовим, збирав символіки. Активно займався спортом, кандидат у майстри спорту по боксу. Багато малював, ліпив, допомагав батькові. Захоплення ліпниною та пластичною анатомією надихнуло на бажання стати пластичним хірургом. Закінчив Вінницький медичний інститут Пирогова, військфак. Пройшов військово-медичну інтернатуру при Київському військовому госпіталі, стажувався в різних госпіталях, багато оперував. Капітан медслужби запасу. Працював комбустіологом у Республіканському опіковому центрі.
Закінчив аспірантуру з хірургії у Київському НДІ гематології та переливання крові, написав дисертацію «Магніто-лазеротерапія опікових ран кисті». Маю вищу кваліфікаційну категорію з хірургії та організації управлінням охороною здоров’я. Працював заступником начальника з лікарняної роботи, в одному з чотирьох у колишньому СРСР Київському міжрегіональному центрі медицини катастроф, який об’єднував Україну, Білорусію та Молдову.
Закінчив Інститут патентознавства, працював начальником відділу патентно-ліцензійної роботи Головного управління охорони здоров’я. Був головою Київського комітету з медицини та медичної техніки НІТ СРСР, у міськвиконкомі займався технічним переоснащенням охорони здоров’я. Створив при МОЗ комітет з медичної техніки, де очолив один з напрямків, згуртував науковців та проводив виставки досягнень у медицині.
Започаткував «Міжнародні конференції винахідників та раціоналізаторів», дев’ять з яких провів особисто. Продовжував постійно оперувати. У 1987 р. разом з професором В. Земсковим створив першу в Україні клініку пластичної хірургії та косметики, де використовував останні новітні досягнення в медицині та запроваджував свої в хірургії.
Розробляв нові прилади, робив винаходи та рацпропозиції, отримав звання «Винахідник СРСР», «Відмінник винахідництва та раціоналізації СРСР» та «Заслужений раціоналізатор УРСР». З 1992 р. працював начальником патентно-ліцензійної роботи НЦ медстатистики, займався бюджетно-страховою медициною, ліцензуванням, акредитацією та історією медицини, технічним переоснащенням системи охорони здоров’я.
Створив більше 100 винаходів та рацпропозицій для профілактики контрактур та покращення якості лікування хворих, які демонструвались на ВДНГ і отримав декілька десятків золотих і срібних медалей та дипломів. Нагороджений багатьма орденами та медалями держави, церкви та козацтва.
Написав понад 300 наукових праць. Разом з Іриною Гайдук-Мельгуновою, лікарем дерматовенерологом – співавтор 16 науково-популярних книжок, у тому числі: «Справочник по врачебной косметике», «Врачебная косметика» в 2-х т., «Природа вашей красоты», «Пластична хірургія», «Натуральная косметика», «Все о косметике» в 3-х т., «Искусство любви» та інші. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я СРСР» та «Відмінник цивільної оборони СРСР». Як отаман столичної організації Українського козацтва, активно займаюсь роботою по вихованню молоді та гартуванню козацьких рядів незалежної держави України.
Славну традицію Українського козацтва продовжує мій син, осавул Сергій Гайдук – фаховий держслужбовець, який закінчив Інститут міжнародних відносин. Спортсмен, багато подорожує світом та Україною. Він очолює Печерську організацію Українського козацтва, бере активну участь у громадському житті держави та козацьких заходах. Є гідним послідовником славного козацького роду Гайдуків та гордо носить своє ім’я. Нагороджений орденами «Святої Покрови», козацькими хрестами «Віра», «Слава».
© Віктор Гайдук