Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Владислав Регентівський
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Владислав Регентівський (Автопортрет)
Інженер, художник.
Дипломант рейтингів «Національні лідери України»,
«Золотий фонд нації».
Член вченої ради Центру пам’яткознавства НАН України.
Член-кореспондент Академії геральдики.
Генерал-командор козацтва.
Кавалер ордена «Суспільне визнання». Кращий раціоналізатор СРСР
У 2007 р. занесений у книгу «Хто є хто на Хмельниччині. Видатні земляки».
Владислав Регентівський
Інженер, художник.
Дипломант рейтингів «Національні лідери України»,
«Золотий фонд нації».
Член вченої ради Центру пам’яткознавства НАН України.
Член-кореспондент Академії геральдики.
Генерал-командор козацтва.
Кавалер ордена «Суспільне визнання». Кращий раціоналізатор СРСР
Проходив військову службу в ВПС ВМФ на Балтиці. Вірш присвячений моїй виставці на морську тематику, яка була презентована в часи Майдану-2004.
Так держать!
| Солёный привкус этой темы. Погнал меня по жизни рысью. От службы морю, – до богемы, С мольбертом, красками и кистью. Сам себе штурман, кэп и боцман. Мой порт прописки – мастерская. Вперёд смотрящий я, и лоцман, А холст – простор и даль морская! В просторах жизни курс проложен. Я – в роли маляра-морпеха. Путь не простой, фарватер сложен, От вдохновенья до успеха. В мечтах Русалку жду к обеду. О борт акула прошуршала. |
Сдал кот морской в утиль торпеду, А чайка замысел украла. Ах, не трави, моряк, «баланду!», Не увлекайся, прочь слова! И «Так держать!» – держи команду, Хоть и седая голова. Жил так, и сяк, неосторожно, И дорога мне фраза эта, Что если всем прожить так сложно, То как сложна стезя поэта? Восходит солнце на востоке, Мы день на вахте продолжаем. И флаг победы на флагштоке! Хоть и не часто,– поднимаем! |
Моє Поділля
| Рідна земле, кохане Поділля! Ти назавжди у серці моєму. Ти – у центрі, все інше – довкілля. Ми ж, як діти, при лоні твоєму. Древні мури, фортеці, святині, Шум гаїв, пісня мила Дністрова. Хай же в нашій Подільській родині І цвіте, і дзвенить рідна мова. Там найкращі гаї та левади! Рідні Варенка, Буг, Вовковинці! |
Мудрі предки спішать до громади, Серед мальв, матіол, чорнобривців. То ж радіймо, що родом з Поділля. Серед людності будьмо поважні. Щоб веселі були в час дозвілля Та щасливі були і заможні! Хай квітне нива, шумить море, Зерно повніє в колосочках. Наш рідний краю, наша зоре, В степах, левадах, у листочках. |
Нагородження гідних
«Струмок життя»
