Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Іван Гупік

Матеріал з Who is Wiki
Версія від 22:30, 1 квітня 2020, створена Maxim (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іван Гупік

Іван Гупік

Художник.
Майстер виробничого навчання кафедри графічного дизайну КДІДПМІД ім. Михайла Бойчука.
Член Національної спілки художників України

Народився на Волині. Закінчив Львівське державне училище декоративно-­прикладного мистецтва ім. Івана Труша (відділення художнього різьблення дерева, каменю), Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (відділення художніх виробів із дерева). Своїми учителями і наставниками вважає Всеволода Антоновича Трофимлюка, Богдана Стельмаха, Тараса Драгана, Миколу Демченка, Зиновія Федика, Миколу Білика, Валентина Сергеєва, Петра Печорного, Михайла Кириченка, Романа Дяківа.

КОРІННЯ ТВОРЧОСТІ ІВАНА ГУПІКА

Творчий шлях Івана Гупіка – це формування майстерності власних мистецьких принципів, довгі роки кропіткої праці, пошуків і знахідок у декоративно-прикладному та образотворчому мистецтві.

Понад тридцять років художник залишається вірним образно-виражальним засобам. У дереві, як одному з найдавніших матеріалів, майстер бачить безмежні асоціативні можливості. Він сприймає дерево як живу природну субстанцію, що отримує нове життя у творах мистецтва.

І в живописі художник залишається вірним своїм образно-виражальним засобам. Його мистецтву притаманна мажорна, оптимістична інтонація. Звідси – піднесеність загального ладу живописних і графічних творів, оповідність, ліризм.

Краса Волині, рідного краю митця, назавжди оселилася в його серці. Він закоханий у природу, звідси нестримне бажання писати квіти, дерева... «Магнолії на вікні», «Голубі квіти», «Вечірній етюд» і багато інших народилися з цієї любові.

Віддаючи перевагу пейзажам і натюрмортам, Іван Гупік не нехтує й портретним жанром, підходячи до вирішення художнього образу засобами символіки, асоціацій, метафори. У портреті матері художник інтуїтивно йде від народної картини, набли­жаючи обраний прийом до образу рідної людини.

Звернення до мотивів рідного краю, запозичення тем з фольклору й етносу – одна з характерних особливостей творчості Івана Гупіка. Основною лінією мистецтва художника залишається емоційно-лірична, де експериментаторство й постійні пошуки поступилися місцем більш глибокому втіленню думок і почуттів.

Юлія Полтавська,
мистецтвознавець