Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Микола Стратілат

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Микола Стратілат

Микола Стратілат

Народний художник України. Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка

З народним художником України Миколою Стратілатом я знайомий давно. Його твори, насамперед гравюри, широковідомі в нашій країні й за кордоном завдяки високій технічній майстерності, глибокій національності й справжній духовності, що вирізняє його чималий доробок у галузі станкової і книжкової графіки. Виставка «Світе тихий, краю милий, моя Україно…», що відбулася у Національному музеї Тараса Шевченка, стала своєрідним підсумком мистецького шляху художника, який образно осмислює місце України у світовій культурі, залишаючись завжди вірним самому собі.

Кожному шанувальнику і просто читачу поезії ім’я Миколи Стратілата добре відоме. Десятки поетичних видань з його ілюстраціями та в його оформленні вийшли в українських видавництвах. З його творчістю пов’язана низка поетичних імен, що стали сторінками нашої історії: Тарас Шевченко, Яків Щоголів, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Борис Олійник, Василь Симоненко…

Графіка Стратілата представлена у його альбомі «Поезія в образах», що побачив світ ще 2004-го. Від книги до книги, від гравюри до гравюри вдосконалювалася майстерність і техніка митця. Він відомий як майстер мініатюрної графіки, що створив сотні книжкових знаків відо­мих людей України. Але це окрема розмова, бо в цій царині Микола Стратілат досяг таких вершин, що його можна назвати академіком.

Усі, хто влітку побував на виставці, побачили ще й іншого Стратілата, його акварелі. Вони вражають кольоровою образністю, відчуттям краси рідної України від Чернігівщини, бать­ківщини художника, до Карпатських гір і Чорного моря. Краєвид – улюблений жанр митця. Художник не нав’язує сюжетів, не намагається епатувати якоюсь екзотикою. Весняні гаї, село в серпанку ранкового туману, фіолетова хмара, що несе громовицю, місячна доріжка на морі, дощ над степом не перестають дивувати, промовляючи про мудрість творіння. А ще він любить малювати квіти. Його квіти – це сповідь романтичної душі, залюбленої в свою землю, в ці квіти, що часто не конкретизовані і намальовані у необрізаних букетах. Їх не можна називати натюрмортами, бо це не мертва, а жива природа. Кольорова гама акварелей від блідо-рожевого, фіолетового до жовтогарячого поєднується з вишуканою тональністю.

Щодо шевченківської тематики. У Стратілата не знайдеш прямих ілюстрацій, хоча він міг би їх робити. Його серія «Кобзарська криниця» – філософське осмислення постаті геніального українського поета і його творчості. Зовсім недавно художник створив гравюру «Святий Тарасій». Його Тарасій справді схожий на Шевченка. Бо цей святий очолив собор, на якому засудили єресь іко­ноборства, і тим самим було дано право художнику творити образ. Не випадково Тарас Шевченко народився в переддень шану­вання Святого Тарасія. Творчість Миколи Стратілата логічно підводить до висновку, що митець і мистецтво – нерв нації, і художник відбувається за умови, коли він перебуває в епіцентрі всього того, чим живе його народ. Це стосується справжніх митців. Таким був Тарас Шевченко. Таким є художник Микола Стратілат.

Дмитро Степовик