Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Любов Сенчук

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Любов Сенчук

Любов Сенчук

Художник.
Член Національної спілки художників України.
Учасник Всеукраїнських та Міжнародних виставок і живописних пленерів.
Дипломант Міжнародної програми «Мистецький Олімп», Всеукраїнських програм «Золотий фонд нації», «Обличчя України», «Золоте сузір’я України».
Занесена до Книги Пошани «Портрети сучасниць».
Нагороджена численними Грамотами та Подяками КМДА, Українського фонду культури та НСХУ

www.art-senchuk.com

Народилася на Львівщині. Закінчила Львівський коледж декоративно-ужиткового мистецт­ва ім. І. Труша та Львівську національну академію мистецтв. Роботи збері­гаються у при­ватних колекціях України, Польщі, Німеччини, Італії, Швейцарії, Канади, Чехії, Словаччини.


Справжня українська поетичність і тонкий ліризм є сутністю таланту львівської художниці Любові Сенчук, живопис і колажі якої представлені виставкою «Барви кожної пори року».

Рік обігає коло, набуваючи довершеної форми. Разом з ним через зиму, весну, літо і осінь біжить наше життя, як бігло життя дідів-прадідів і бігтиме життя нащадків. Прагнучи довер­шеної форми... Осягнути її обрії, безумовно, можна – через спогля­дання і заглиблення, через творчість і співпереживання, до якого і запрошує мистки­ня. «Я інколи не можу надивуватися, наскільки різною буває природа! І водночас такою багатою! Скільки фантазії потрібно було щоб це все придумати – від мікросвіту до вели­кої цілості. Більше того, воно існує, живе і саме так змінюється. Ніхто його ніде не під­фарбовує і не виправляє, щоб гарно було... Хіба що сонце і вітер, і дощ! Так все вільно відбувається...», – ділиться Любов.

Делікатність сприйняття відчувається не лише в її пейзажах. Це захоплення живим пуль­суючим оточуючим світом висловлене у всіх роботах художниці. Сонячне проміння ніби про­бивається крізь кожну з них, переломлюючись у ніжному жовтому, чи то теплій охрі, чи навіть у вогняному червоному. Декоративність і яскравий колорит творів пере­носить у царину казко­вості і свята, а узагальненість потрактувань, мабуть, і є найбільш відповідною формою для художніх філософських роздумів.

Динамічно компонуючи, захоплюючись чистими теплими кольорами та виявляючи об’єми із плями, як з потенційно потужньої формотворчої матерії, дозволяючи вільно стікати, інколи неначе акварельно прозорими олійними фарбами, граючись і ствер­джуючи, вони створюють власний неповторний яскравий світ – світ Любові Сенчук.

Вікторія Назарова, мистецтвознавець