Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Козачок Анатолій Петрович

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Козачок Анатолій Петрович

Козачок
Анатолій Петрович

Громадський діяч.
Голова Спілки садових товариств «Глядин».
Учасник Всеукраїнських програм:
«Золотий фонд нації»,
«Національні лідери України»,
«Обличчя України»,
«Вибирай українське»,
«Україна в ІІІ тисячолітті».
Нагороджений
Міжнародним Академічним Рейтингом популярності та якості «Золота Фортуна»,
Золотою зіркою
«Суспільне визнання і велич»;
відзнакою «Трудова слава»;
орденами: «Слава на вірність Вітчизні» ІІІ ступеня,
«Честь. Віра. Слава» І-ІІІ ступенів,
Петра Сагайдачного,
Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня,
«За розбудову України» ім. М. Грушевського.
Відзначений золотою
і срібною медалями
«За незалежність України»,
медаллю «За високий професіоналізм»
національного рейтингу
«Золотий фонд нації»,
ювілейною медаллю МВС України «90 років НАВС»,
Почесною відзнакою СБУ,
Почесними Грамотами
Верховної Ради України, ОДА,
орденом «Зірка козацької слави»,
орденами Почаївської
ікони Божої Матері,
Димитрія Ростовського,
Святого рівноапостольного князя Володимира IV ступеня
з присвоєнням титулу
«Лицар ордена князя Володимира»
Nlu7212.jpg
Nlu7213.jpg
Nlu7214.jpg
Nlu7215.jpg
Nlu7216.jpg
Nlu7217.jpg

Ще змалку Анатолій Петрович мав особ­ливий потяг до історії свого поліського краю. Вочевидь, цю любов успадкував від батьків –селян з діда-прадіда. Пошана, увага до батьків – неписана заповідь його роду. Її Анатолій Петрович передав у спадок своєму синові Андрієві, а він, вірить, – передасть своїм нащадкам. Щоб ніколи не була вона забутою чи невиконаною.

Різноманітність у його житті була немала: школа, інститут, робота у різних галузях будівництва не лише України, а й Тюмені, Якутії (Росія). Особливо відчутною була його праця на розбудові Подільського району м. Києва. Вже багато років А.П. Козачку дові­ряють керівництво садовими товариствами «Глядин», що у Вишгородському районі Київської області.

Не так давно лісове урочище Глядин було пусткою. Після проведення природовід­новлюючих заходів в урочищі було створено Спілку садівничих товариств «Глядин».

Сьогодні «Глядин» – це більш ніж 200 га окультурених земель, на яких буде розмі­щено близько 5 тисяч сучасних котеджів. Впорядкування доріг, електропостачання, підведення газу, облаштування робочих місць для місцевих жителів – все це сьогод­нішня проза буднів Анатолія Петровича. Безперечно, матеріальне – ніщо без духов­ного. Тому в Глядині, з ініціативи його директора, побудований православний Спасо-­Преображенський храм.

Анатолій Петрович –дуже чуйна і душевна людина. Він болісно сприймає чужі нега­разди та біди, тому і допомагає ветеранам, інвалідам, хворим та обездоленим дітям. Для «Глядина» стало традиційним фінан­сування щорічного літнього оздоровлення юних вишгородчан.

Ознакою вищої християнської турботи виявилося проведення перепоховання невідомих солдатів – бійців Лютізького плац­дарму Вітчизняної війни, фінансоване з ініціа­тиви Анатолія Петровича Козачка.

Нещодавно в Українському видавничому консорціумі за сприяння Анатолія Петровича вийшла книжка «Співець козацької долі», присвячена видатному сучасному українсь­кому кобзарю-бандуристу Віктору Івановичу Лісоволу.

Анатолій Петрович торує свій шлях згідно з християнськими заповідями: «Не можна бути гарним громадянином неба, будучи поганим громадянином землі» (Святий Іван Златоуст).