Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Владислав Регентівський

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Владислав Регентівський

Владислав Регентівський (Автопортрет)

Інженер, художник.
Дипломант рейтингів «Національні лідери України»,
«Золотий фонд нації».
Член вченої ради Центру пам’яткознавства НАН України.
Член-кореспондент Академії геральдики.
Генерал-командор козацтва.
Кавалер ордена «Суспільне визнання». Кращий раціоналізатор СРСР

Проходив військову службу в ВПС ВМФ на Балтиці. Вірш присвячений моїй виставці на морську тематику, яка була презентована в часи Майдану-2004.

Так держать!

Солёный привкус этой темы.
Погнал меня по жизни рысью.
От службы морю, – до богемы,
С мольбертом, красками и кистью.
Сам себе штурман, кэп и боцман.
Мой порт прописки – мастерская.
Вперёд смотрящий я, и лоцман,
А холст – простор и даль морская!
В просторах жизни курс проложен.
Я – в роли маляра-морпеха.
Путь не простой, фарватер сложен,
От вдохновенья до успеха.
В мечтах Русалку жду к обеду.
О борт акула прошуршала.
Сдал кот морской в утиль торпеду,
А чайка замысел украла.
Ах, не трави, моряк, «баланду!»,
Не увлекайся, прочь слова!
И «Так держать!» – держи команду,
Хоть и седая голова.
Жил так, и сяк, неосторожно,
И дорога мне фраза эта,
Что если всем прожить так сложно,
То как сложна стезя поэта?
Восходит солнце на востоке,
Мы день на вахте продолжаем.
И флаг победы на флагштоке!
Хоть и не часто,– поднимаем!

Моє Поділля

У 2007 р. занесений у книгу «Хто є хто на Хмельниччині. Видатні земляки».


Рідна земле, кохане Поділля!
Ти назавжди у серці моєму.
Ти – у центрі, все інше – довкілля.
Ми ж, як діти, при лоні твоєму.
Древні мури, фортеці, святині,
Шум гаїв, пісня мила Дністрова.
Хай же в нашій Подільській родині
І цвіте, і дзвенить рідна мова.
Там найкращі гаї та левади!
Рідні Варенка, Буг, Вовковинці!
Мудрі предки спішать до громади,
Серед мальв, матіол, чорнобривців.
То ж радіймо, що родом з Поділля.
Серед людності будьмо поважні.
Щоб веселі були в час дозвілля
Та щасливі були і заможні!
Хай квітне нива, шумить море,
Зерно повніє в колосочках.
Наш рідний краю, наша зоре,
В степах, левадах, у листочках.