Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Іван Бондар

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Іван Бондар

Іван Бондар

Народний художник України. Член Національної спілки художників України. Професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького
Експресія малярства Івана Бондаря

Що репрезентує малярство черкаського митця Івана Бондаря, які його індивідуальні особливос­ті? Відзначимо передусім високий професіоналізм, неабияке володіння технікою олійного письма. Художник плідно працює у різних жанрах образотворчості: портрет, краєвид, станкова картина, натюрморт. І тут виникає запитання: чи варто послуговуватися натурним артефактом як таким, позаяк переважна більшість митців нині працює по пам’яті, умоглядно, назагал відмовившись від натури?

Спробуємо у це питання внести бодай ясність, розглядаючи композицію картин: «Обжинки», її зміст як щось, що з огляду на теперішній час дещо декларативно відтворює «правду життя». Є в композиції й те, що асоціюється з народними звичаями, з нашими традиціями. А тому за ритуальним дійством (адже обжинки як свято врожаю «справляють» і нині) постає щось значніше, те, що змушує глядача заглибитися в одвічні роздуми про «хліб насущний». Не «загальноприйнята» техніка письма, а структура композиції, її архітектоніка розставляють усі крапки над «і» в «Обжинках». Настільки все те є «своїм», індивідуальним (у цьому авторові не відмовиш) у вирішенні власне тривимірного фігуративного зображення, його виходу, як мовиться, у «четвертий вимір».

Споглядаючи творчість І. Бондаря, ловиш себе на думці: ще донедавна таке мистецтво уособлювало «позитивістські» погляди на світ, сповідувало добро і красу. Нині це бачиться національною ознакою української вдачі. Звідси життєстверджуюча міць і внутрішня напруга його малярства. Саме у ньому мистець виглядає найбільш самобутньо і незалежно. І що цікаво: формуючись в єдиному стильовому напрямку малярства, що імпресійною колористикою заявило про себе в 70-х роках, техніка письма Івана Бондаря нині надзвичайно пластична – вона набуває тієї самодостатності, що складає вартісну основу твору.

Від правдивих спостережень, перебування серед «простих людей» (Іван Бондар мешкає і працює здебільшого у селі Мошни на Черкащині) – особливий дух і адресність реалізму мистця. Фігуративізм І. Бондаря, його натурний артефакт не є «віддзеркаленим» чи «відтворювальним», а багатовимірним, задіяним на глибокому емоційному самовираженні. Це можна бачити у таких краєвидах, як «Хата діда Тараса Шевченка» та «Біля потічка». Енергетика письма у цих творах, його семантика свідчать про суттєві інновації в образотворчості мистця, які є надбанням українського малярства нашого часу.

Г. Міщенко