Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Шулла Іван Іванович

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Історія музейної справи – це історія людства

Шулла
Іван Іванович

Директор
Комунального закладу
Київської обласної ради «Яготинський історичний музей».
Депутат Яготинської районної ради V та VI скликань
Історичний музей
Картинна галерея

Нагороджений грамотою Яготинської міської ради (2007 р.), Почесною грамотою Київської обласної ради (2011 р.), Почесною грамотою Київської ОДА (2011 р.), цінним подарунком ВРУ з нагоди Дня Конституції України (2012 р.), дипломом з нагоди Дня молоді за перемогу в номінації «За внесок у розвиток молодіжного руху» (2013 р.), Почесною грамотою Київської обласної ради «За вагомий внесок у розвиток і зміцнення місцевого самоврядування Київської області, багато­річну сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадську позицію» (2014 р.).

Іван Іванович Шулла народився 3 вересня 1981 р. у м. Ужгород Закарпатської області.

Навчався у Чорнобильському медичному училищі у м. Яготин, спеціальність «Лікувальна справа» з 1996 р. по 2000 р. Одночасно здобував вищу освіту в Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю «Мова та література (англійська)» та отримав кваліфікацію філолога. Потім навчався у Національному університеті державної податкової служби України за напрямком підготовки «Право». Продовжив навчання у Національній академії внутрішніх справ, спеціальність – «Правознавство», яку успішно закінчив у 2012 р., здобувши кваліфікацію юриста. 2012-2015 рр. – навчання у Національній академії державного управління при Президентові України, спеціальність – «Державне управління». Магістр державного управління. У 2000 р. працював фельдшером-лаборантом у Черняхівській дільничній ЯЦРЛ. У період 2000-2004 рр. – фельдшер виїзної бригади відділення швидкої медичної допомоги Яготинської центральної районної лікарні. З 2004 р. по 2010 р. – спеціаліст у справах дітей Яготинської міської ради. Починаючи з 2010 р., Іван Іванович Шулла займає керівні посади: 2010-2011 рр. – заступник голови Яготинської районної державної адміністрації; 2011-2014 рр. – голова Яготинської районної ради; 2014 р. – юрисконсульт ТОВ «ЯГОПАК» м. Яготин. З грудня 2014 р. – директор КЗ КОР «Яготинський історичний музей». Іван Іванович має дружню та міцну родину: дружина Тетяна Віталіївна, яка працює завідувачем сестринського та лікувального відділення Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Чорнобильський медичний коледж», донька Єлизавета (2009 р.н.), яка є переможницею багатьох обласних та районних змагань з художньої гімнастики.

Комунальний заклад Київської обласної ради «Яготинський історичний музей» – це великий музейний комплекс, що складається з об’єднаних в єдине ціле темою історії рідного краю окремих дев’яти відділів музею, широко відомий на Київщині та за її межами. Основними напрямами діяльності музейних відділів є науково-дослідна, науково-фондова, науково-просвітницька робота, залучення великої кількості нових відвідувачів, висвітлення нових подій з історії рідного краю та Київщини, подій сучасності в оновлених музейних експозиціях.

Історичний музей, відкритий у 1960 р., розташований у центрі міста в будинку ХІХ ст. Він має цікаву за своєю побудовою експозицію, що базується на краєзнавчих матеріалах Яготинщини. Експозиція розміщена у 14 залах і пред­ставляє широкий діапазон тематичних розділів, де гармонійно розподілені в історичній періодизації пам’ятки матеріальної та духовної культури, які висвітлюють історію краю від палеоліту до сьогодення, відображено період XVIII–XIX ст. у житті Яготинщини, багатий подіями, пов’язаний з іменами останнього гетьмана України Кирила Розумовського, родини князів Рєпніних, Тараса Шевченка (живописна і графічна Шевченкіана), Миколи Гоголя, Олексія Капніста, Василя Лукашевича, Марії Волконської та інших. Представ­лено цінні колекції пам’яток археології, знахідки, що відносять до найдавні­ших часів доби неоліту, трипільської культури, часів слов’янства, періоду Київської Русі, козацької доби, речі побуту, господарські знаряддя, скарби XVII–XVIII ст., вироби ужиткового мистецтва XIX – початку ХХ ст.

Картинна галерея розташована в історичному будинку, колишньому палаці Розумовських-Рєпніних, який є пам’яткою провінційного зодчества кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. До уваги екскурсантів представлені твори українсь­кого мистецтва: живопису, скульптури, графіки, декоративного мистецтва, старовинні ікони, вироби з кераміки, скла, різьби по дереву. В кількох залах – картини відомих художників України та самобутні твори місцевих майстрів. Окрасою експозиції Картинної галереї є найбільш повне зібрання робіт (більше 70) – живопис, акварель, графіка, ескізи, начерки, етюди, ранні та незакінчені полотна Народного художника України Катерини Білокур.

Музей «Флігель Тараса Шевченка»
Фрагмент експозиції Музею етнографії
Фрагмент експозиції Археологічного музею «Добранічівська стоянка» у с. Добраничівка
Фрагмент експозиції Меморіального музею-садиби К. Білокур

Експозиція музею «Флігель Тараса Шевченка» відтворює інтер’єр будинку періоду проживання Т. Шевченка в ньому. У ХІХ ст. цей будинок входив до архітектурного ансамблю М.Г. Рєпніна і використовувався як готель для приїжджих гостей. Саме у цьому Флігелі зупинявся Тарас Григорович Шевченко під час перебування в Яготині, де Великий Кобзар написав поему «Тризна», записав народні пісні «Соколе мій, чоловіче», «Ворони клюють». З мистецьких творів Т. Шевченка виконаних в Яготині, відомі: груповий портрет онуків князя, графічний автопортрет 1843 р., малюнок із серії «Шевченко малює селянський двір» та дві копії портрета М.Г. Рєпніна, роботи Й. Горнунга (саме це стало однією з причин першого приїзду).

Музей етнографії – це справжній куточок народознавства, осередок співпраці наукових працівників з учнями та вчителями місцевих шкіл, студентами у вивченні краєзнавчого матеріалу: життя та побуту українського селянства, зокрема Яготинщини. Експозиція музею створювалась на матеріалах численних етнографічних експедицій. У колекції найбільше представлено вишиваних рушників майстринь Київщини та Яготинщини, які виділяються орнаментальними мотивами; сезон­ний одяг: повсякденний і святковий, речі домашнього вжитку, чоловічі та жіночі вишиті сорочки.

Археологічний музей «Добранічівська стоянка» створений на місці розкопок, які проводила палеолітична експедиція Інституту археології Академії наук УРСР під керівництвом доктора історичних наук І.Г. Шовкопляса. Експозиція виявила стоянку первісних людей пізнього палеоліту (12-10 тис. років тому на території с. Добраничівка Яготинського району). Відкриті й досліджені залишки чотирьох жител, ями-комори з кістками диких тварин, чотири госпо­дарсько-виробничих центри з вогнищами та місцями обробки кістки і каменю.

Меморіальний музей-садиба К. Білокур знаходиться у с. Богданівка. Ця садиба освячена геніальною жінкою-художницею Катериною Василівною, яка втілювала в чарівні картини й малюнки свої задуми, мрії, міркування; линула думкою далеко, до тих музеїв, де її картини збирають навколо себе зачарованих відвідувачів. Інтер’єр відтворений у тому вигляді, який був за її життя: велика кімната, майстерня художниці, спальня, кухня та ін. Експонуються картини в оригіналі «Горобчики», «Жінка в зеленому корсеті», «У Богданівці, за греблею», а також мольберти, саморобні пензлі та палітри зі скла, етюдник, натягнуті заґрунтовані полотна, картини й малюнки, виконані олійними фарбами, графічним та кольоровим олівцем. На сьогодні Музей-садиба К. Білокур – не тільки унікальна пам’ятка культури, а й частина духовної спадщини нашої нації.

Краєзнавчий музей імені двічі Героя Радянського Союзу А.Г. Кравченка с. Сулимівка. Мета створення музею у с. Сулимівка: вшанування пам’яті двічі Героя Радянського Союзу за форсування Дніпра та визволення Києва, героя-земляка Андрія Григоровича Кравченка, який за хоробрість, мужність, військову майстерність одержав 24 подяки від Верховного Головно­командуючого та 26 орденів і медалей за доблесть та славу, двічі нагороджений медаллю «Золота зірка» та полеглих на фронтах Другої світової війни, виховання духовності і патріотизму у молодого покоління, неперервність зв’язків між історією та сучасністю.

Краєзнавчий музей с. Капустинці. В експозиції музею відображено побут селян (предмети вжитку) ХІХ – початку ХХ ст., революційні події, період колективізації, голодомору 1932-1933 рр., історію освіти, медицини. Його відвідують не лише школярі та місцеві жителі, а й гості з ближнього та дальнього зарубіжжя, про що свідчать записи у Книзі відгуків.

Краєзнавчий музей імені Міністра енергетики та електрифікації колишнього Радянського Союзу П.С. Непорожнього у с. Кулябівка. Був створений спільними зусиллями Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, Яготинської районної державної адміністрації, Яготинської районної ради та з ініціативи Ради старійшин енергетиків України. Повноцінно музей запрацював у червні 2012 р. Сьогодні Краєзнавчий музей включає в себе чотири експозиційно наповнені кімнати, які детально та у повному обсязі розкривають життя та діяльність Міністра енергетики, колеги, земляка Петра Степановича Непорожнього.

Дирекція та колектив працівників Яготинського історичного музею щиро запрошують гостей відсвяткувати у 2015 р. 55-річчя від дня його заснування, відвідати визначні історичні, архітектурні та культурні місця нашого краю, де часто гостював Тарас Григорович Шевченко, де народилась і творила Народний художник України Катерина Василівна Білокур.
Фрагмент експозиції Краєзнавчого музею імені Міністра енергетики та електрифікації колишнього Радянського Союзу П.С. Непорожнього у с. Кулябівка
Краєзнавчий музей імені двічі Героя Радянського Союзу А.Г. Кравченка с. Сулимівка
Краєзнавчий музей с. Капустинці