Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Ходан Михайло Михайлович

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Ходан Михайло Михайлович

Ходан
Михайло Михайлович

Народний архітектор України.
Адміністратор, педагог.
Дійсний член Української академії архітектури.Заслужений архітектор України.
Лауреат Державної премії України в галузі архітектури.
Професор Московського відділу Міжнародної академії архітектури.
Пройшов стажування у Гарвардському університеті (м. Бостон, США, 1995 р.)

Михайло Михайлович Ходан народився 23 червня 1948 р. на Косівщині Івано-Франківської області.

Змалку Михайло Михай­лович у своїй уяві будував казко­ві палаци та храми, зго­дом він почав змальовувати проекти цих будівель, відчувши у цьому своє покликання.

Архітектурну творчість роз­почав у 1972 р. після закін­чення архітектурного відді­лення Львівського аграрного інституту на посаді головного архітектора м. Калуша.

3 1987 р. по 2008 р. був головним архітектором Івано-Франківської області. У цей час він виконує низку авторських проектів, зокрема генплану та проекту детального планування м. Калуш (1977 р.), проек­ту детального планування центральної частини м. Тисмениця. Найбільш відомі його роботи – проект пам’ятника «Возз’єднання українських земель» (1989 р.) в облас­ному центрі та проекти пам’ятників «2000-ліття Різдва Христового» (2001 р.) у містах Івано-Франківськ та Косів; співавтор програм ремонтно-реставраційних poбіт i благо­устрою історико-заповідної зони міст Галич (1998 р.), Коломия (2000 р.), Косів (2002 р.). Керівник авторських колективів спорудження пам’ятників Т.Г. Шевченку у містах район­ного підпоряд­кування Тисмениця, смт Рожнятів, м. Богородчани, смт Верховина, м. Снятин та м. Тлумач. Автор понад 150 реалізованих архітектурних проектів.

Ефективна діяльність Михайла Ходана спрямована на розвиток духовості Прикарпатського краю, відродження та реставрацію об’єктів традиційної державноі сакральної архітектури. У 2006 р. за його проектом i під його авторським наглядом було відбудовано старовинну козацьку церкву Вознесіння Христового у с. Локітки Тлумацького району як благодійний внесок. За його сприяння як обласного архітек­тора була відтворена в камені перша iз церков Древнього Галича – церква Святого Пантелеймона, пам’ятка архітектури національ­ного значення ХІІ ст. Kpiм того, реставровано ряд церков дерев’яного зодчества: унікальну пам’ятку архітек­тури національного значення – церкву Різдва Пресвятої Бого­родиці 1615 р. у смт Ворохта (пам’ятка дерев’яна, реставрована без жодного цвяха), уні­кальну дерев’яну пам’ятку архі­тектури 1587 р. – Благовіщенську церкву в м. Коломия.

Нині Михайло Михайлович працює над розробкою кон­цепції спортивно-оздоровчого комплексу «Горгани» та над споруджен­ня традиційного гу­цульського села на Косівщині. Своє знання i досвід пере­дає молодій змінi: Михайло Михайлович Ходан – завідувач кафедри архітектури та місто­будування Івано-Фран­ківського університету права ім. Короля Данила Галицького.

Професійну діяльність Михайло Ходан поєднує з громадською діяльністю. Він є президентом Прикарпатського центру Української академії архітектури. Прикарпатський центр тісно співпрацює з іноземними архітектурними та громадськими організаціями. Налагоджено зв’язки з Австрійською громадською організацією «Чорний Хрест». Ця організація разом із Прикарпатським центром займалася виявленням поховань австрійських вояків, які загинули у Першій світовій війні на території Івано-Франківської області. Прикарпатським центром після проведеної роботи видано книгу, в якій детально описуються цвинтарі та окремі могили вояків Першої світової війни. Презентація цієї книги відбулася у червні 2003 р. в Австрії у м. Відень. За рахунок коштів громадської організації «Чорний Хрест» віднов­лено цвинтарі у селах Ценжів i Taтapiв.

Творча діяльність М.М. Ходана відзначена нагородами – орденами Святого рівноапостольського князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2001 р.) та Святого Архістратига Михаїла (2006 р.), орденом «За заслуги перед Прикарпаттям» (2011 р.), Золотою медаллю УАА «За видатний вклад у розвиток архітектури» (2002 р.) йому присвоєно почесне звання «Лицар Вітчизни» з вручениям ордена, золотого іменного диплома, лицарської іменної шаблі, нагрудного знака та посвяти до «Лицарського Легіону України».