Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Сєдих Юрій Іванович

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Сєдих Юрій Іванович

Сєдих
Юрій Іванович

Посол Миру.
Член Української Ради Миру.
Президент Товариства дружби
«Україна-Болгарія».
Дійсний член
Академії будівництва України.
Почесний доктор права.
Доктор філософії, професор.
Лауреат премій ім. М. Буднікова
Академії будівництва України
та «Незалежність» НСЖУ.
Член Національної спілки
журналістів України.
Член Ради Української
Асоціації письменників

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня; Почесними грамотами Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України; Орденом Миру ІІ ступеня Української Ради Миру та Почесною відзнакою «За захист прав людини» Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Срібним Хрестом Міжнародного благодійного фонду «Меценати Батьківщини»; Урядовою подякою та відзнакою «Лаврова гілка» Республіки Болгарія. Нагороджений суспільним орденом «Лицар Вітчизни» з врученням іменної шаблі, орденом «Чорнобильський хрест: Мужність. Честь. Гуманність», «Орденом громадянської мужності» Між­народної організації «Антитерористична єдність» та орденом «За єдність України» Національного комітету по боротьбі з корупцією; почесними відзнаками «За відвагу» МНС України, «Знак пошани» Міністерства оборони України та «Знак пошани» Київського міського голови, почесними відзнаками «Патріот України» та «За відданість Вітчизні». Має Почесну відзнаку «Кращий журналіст 2011 року».

Після одержання диплому інженера-гідротехніка, трудову біографію Юрій Іванович розпочав на будівництві промислових та цивільних об’єктів в Україні. Закінчив аспірантуру Московського інженерно-будівельного інституту ім. В. Куйбишева, а згодом – Вищі державні курси Ради Міністрів СРСР у справах винаходів та відкриттів (патентознавець). Має близько 50 винаходів і патентів України. Впродовж багатьох років Юрій Іванович Сєдих очолював Українське науково-­технічне товариство будівельної індустрії. У 1986 р. брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції: керував групою науковців з розробки новітніх засобів дезактивації. Має три винаходи на цій роботі.

Другу вищу освіту здобув у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка на факультеті журналістики. Виробничу, наукову та журна­лістську діяльність Юрій Іванович завжди поєднував із громадською. У 1982 р. був обраний президентом Асоціації «Міжнародне співробітництво» Київської організації Національної спілки журналістів України, є автором багатьох книг, статей та публіцистичних виступів у ЗМІ, член Ради Української Асоціації пись­менників. У 1971 р. його прийняли до складу правління Українського відділення Товариства радянсько-болгарської дружби. Останні 14 років є президентом Товариства дружби «Україна-Болгарія», докладає зусиль та спрямовує діяль­ність Товариства на розвиток і зміцнення дружби між народами. За його проек­том у Києві побудований і освячений пам’ятник воїнам, які полягли у війні 1877-1878 рр. за визволення Болгарії від п’ятивікового османського поневолення. Впродовж багатьох років активно працює над зміцненням миру та злагоди у світі. За власні кошти придбав та передав для бійців АТО медичні прилади.

Святкові урочистості З однодумцями