Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Богдан Сушинський

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Богдан Сушинський

Богдан Сушинський

Письменник.
Заслужений журналіст України. Віце-президент Асоціації українських письменників.
Член Національної спілки журналістів України.
Член Національної Ради Конгресу української інтелігенції. Почесний професор університету «Львівський Ставропігіон».
Офіційний Радник Американського біографічного інституту. Академік Міжнародної академії наук, освіти, індустрії та мистецтв при ЮНЕСКО (США), президент Південноукраїнського центру цієї академії. Дійсний член (академік) Міжнародної академії біонатуропатії та інформаціології. Почесний президент Львівського ставропігійського братства. Начальник провідного відділу Центру стратегічних досліджень розвитку Українського козацтва. Академік у галузі психологічної екології людини Академії інтегративної медицини (Італія–Україна). Президент Аркадійського літературного клубу. Почесний Верховний отаман Чорноморсько­Дністровського козацтва та почесний Верховний отаман Галицького ставропігійського козацтва. Генерал козацтва. Історик та ідеолог сучасного Українського козацтва. Один із лицарів-засновників першого в Україні Міжнародного лицарського ордену Архистратига Михаїла

Нагороди: За вагомі досягнення на науковій та письменницькій нивах рішенням експертної ради Американського біографічного інституту удостоєний звання «Людина року» за міжнародним всесвітнім рейтингом з врученням золотої іменної медалі та нагрудного знаку (липень, 2012 р.). Нагороджений патріаршим орденом Христа Спасителя (за внесок у розвиток науки і культури та з нагоди 2000-ліття християнства), орденами Архистратига Михаїла, орденами «Лицарської доблесті» трьох ступенів, орденом «Хрест заслуги» ІІ ступеня, Хрестом Королеви Анни, заснованим Асоціацією об’єднаних Капетингів (нащадків королівської династії, Франція). За вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва України нагороджений золотою медаллю Українського фонду куль­тури «За високий професіоналізм». За особистий внесок у пропаганду та розвиток європейського лицарства відзначений медаллю Св. Амброзія, а також нагороджений Хрестом Дружби германського лицарського ордену Святого Костянтина. За вагомий внесок у відродження феномену українського козацтва як націєтворчого явища нагороджений орденом Петра Конашевича-Сагайдачного за номером 1. Наказом Верховного отамана Козацького Війська Запорозького України за внесок у розвиток та ідеологію Українського козацтва нагороджений орденом Козацької Слави цього Війська, а також низкою інших лицарських, козацьких і патріарших відзнак. Удостоєний літературних премій ім. О. Дюма, ім. І. Мазепи, ім. О. Фадєєва, ім. Д. Яворницького, ім. С. Олійника, ім. М. Трублаїні, ім. Е. Багрицького, ім. проф. Аверіна, Аркадійської літературної премії, премії Українського козацтва «Лицарське перо» та ін.

Богдан Сушинський народився у м. Самборі на Львівщині. У 1969 р. з відзнакою закінчив Одеський держуніверситет ім. І. Мечникова. Тривалий час перебував на журналістській роботі. Впродовж дванадцяти років очолював Одеську обласну органі­зацію Національної спілки письменників України. Обирався депутатом Одеської міськ­ради, членом Президії правління Спілки письменників України та заступником голови Літфонду. Автор понад 165 видань та кількох тисяч публікацій у періодиці. Постійно виступає в пресі як письменник, публіцист та науковець.

Він – автор романів «Через міст над бистриною», «Морава», «Голос ріки безіменної», «Білий кінь у сивій долині», «У човні посеред Всесвіту», автор 25-томної епопеї «Вій­на імперій» – про Другу світову війну, в складі якої романи «Останній з групи Беркута», «Чорний легіон», «Вітер богів», «Ріка убієнних», «До останнього солдата», «Змова приречених», «Викрадення Муссоліні», «Мандрівники війни», «Східний вал», «Лицарський хрест», «Флотська богиня»... Великою популярністю у читачів користуються його історико-пригодницькі романи: «Острів приречених», «Три дні в Парижі з коханою жінкою» (у двох книгах), «Хрещений батько Криму», історичних есе – «Козацькі вожді України» (у двох томах) та «Князі і полководці Стародавньої України» (у двох томах).