Україна - нова епоха. Золотий фонд нації/Блаженнійший Святослав (Шевчук)

Матеріал з Who is Wiki
Перейти до: навігація, пошук

У ГОСПОДІ ПРОСВІТА І СПАСІННЯ УКРАЇНИ

Блаженнійший Святослав (Шевчук)
Верховний Архієпископ Києво-Галицький,
отець і Глава Української
Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)

На Єпископському гербі владики Святослава Шевчука є девіз церковнослов’янською мовою «Господь просвещеніє моє і Спаситель мой».
Верховний Архієпископ Києво-Галицький, отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) блаженнійший Святослав (Шевчук) народився 5 травня 1970 р. у Стрию на Львівщині в християнсь­кій родині. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-­католицькі священики служили Божественну літургію в родинному домі Шевчуків.
Після закінчення середньої школи № 10 Святослав Шевчук навчавсь у Бориславському медичному училищі. Одночасно у 1963-1969 рр. навчався у підпільній Греко-Католицькій духовній семінарії.
Відбув військову службу у Радянській армії.
За суверенної України, у 1991-1992 рр., навчався у Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айрес (Аргентина), а в 1992-1994 рр. – у Львівській духовній семінарії Святого Духа.
Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 р. (святитель Владика Филимон (Курчаба), священичі – 26 червня 1994 р. (святитель – Блаженнійший Мирослав Іван, кардинал Любачівський).
У 1994-1999 рр. навчався у Папському університеті св. Томи Аквінського (м. Рим, Італія), де здобув докторат із відзнакою Summa cum laude в галузі бого­словської антропології та основ морального богослов’я візантійської богословської традиції.
Префект Львівської духовної семінарії Святого Духа (у 1999-2000 рр.).
Віце-ректор ЛДС Святого Духа (у 2000-2007 рр.).
Із 2001 р. – віце-декан богословського факультету Львівської богословської академії.
Голова секретаріату та особистий секретар Блаженнійшого Любомира, керівник Патріаршої курії у Львові (у 2002-2005 рр.).
Із червня 2007 р. – ректор ЛДС Святого Духа.
14 січня 2009 р. святійший отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення отця доктора Святослава Шевчука, ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra di Galba.
Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 р., у день празника Благовіщення Пресвятої Богородиці, в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнійшого Любомира, був високопреосвященний владика Ігор (Возьняк), архієпископ Львівський, а співсвятителями – владика Михаїл (Микицей), єпарх єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та владика Юліян (Вороновський), єпарх Самбірсько-Дрогобицький.
10 квітня 2010 р. призначений Апостольським адміністратором єпархії Покрова Пресвятої Богородиці.
На Виборчому Синоді єпископів УГКЦ 23 березня 2011 р. Блаженнійший Святослав (Шевчук) обраний главою УГКЦ. 25 березня цей вибір благословив Папа Римський Венедикт XVI. Зведений на престол 27 березня 2011 р. у Києві, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Владика Святослав Шевчук вільно володіє англійською, італійською, іспанською, польською та російською мовами.

Літургія з нагоди 10-річчя візиту Блаженного Папи Івана Павла ІІ в Україну (м. Львів, 26 червня 2011 р.)
Божественна літургія в соборі Святої Софії (3 квітня). Візит Блаженнійшого Святослава та владик УГКЦ до Рима (30 березня – 4 квітня 2011 р.)

Українська Греко-Католицька Церква – найбільша Східна Католицька Церква в світі. Вона налічує понад 5,5 млн віруючих.
Упродовж 1989-2010 рр. відбулось 18 Синодів єпископів та чотири сесії Патріаршого Собору УГКЦ: перша була присвячена проблемам нової євангелізації (1996 р.), друга – ролі мирян у житті сучасної церкви (1998 р.), третя – соціальним проблемам українського суспільства, зокрема проблемам абортів, розлучень, корупції та алкоголізму (2002 р.), а четверта – молоді (2007 р.).
Після виходу з підпілля в період 1989-1992 рр. греко-католики України належали до трьох єпархій: Львівської, Івано-Франківської та Мукачівської. На Синоді єпископів, який відбувся у Львові 16-31 травня 1992 р., було визначено новий територіальний устрій, згідно з яким кількість єпархій збільшилась на чотири: Тернопільську, Зборівську, Самбірсько-Дрогобицьку, Коломийсько-Чернівецьку. Окремий статус отримав Києво-Вишгородський екзархат, який охоплює територію поза Галичиною, Закарпаттям і Буковиною.
Згідно з рішенням Синоду єпископів, який відбувся у Бучачі у серпні 2000 р., створено дві нові єпархії – Стрийську і Сокальську – та реорганізовано Тернопільську і Зборівську: утворено Тернопільсько-Зборівську та Бучацьку єпархії.
Із листопада 2000 р. юрисдикції Верховного архиєпископа та Синоду єпископів підлягає вся Україна.
У лютому 2002 р. проголошено утворення Донецько-Харківського eкзархату.
28 липня 2003 р. проголошено утворення Одесько-Кримського екзархату.
21 серпня 2005 р. проголошено перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва.
15 січня 2008 р. проголошено утворення Луцького екзархату.
29 листопада 2011 р. у Львові, 13 грудня 2011 р. в Івано-Франківську, 22 грудня 2011 р. у Тернополі відбулися Архієрейські літургії, під час яких було зачитано декрети про створення Львівської, Івано-Франківської та Тернопільсько-Зборівської митрополій УГКЦ.
ВЕРХОВНЕ АРХІЄПИСКОПСТВО В УКРАЇНІ ПОДІЛЕНО НА ТАКІ ЄПАРХІЇ ТА ЕКЗАРХІЇ:

На загальній аудієнції у Папи Венедикта XVI (30 березня). Візит Блаженнійшого Святослава та владик УГКЦ до Рима (30 березня – 4 квітня 2011 р.)

1. Київська архієпархія, яку очолює Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук);
2. Львівська архієпархія, яку очолює архієпископ Ігор (Возьняк);
3. Івано-Франківська архієпархія – архієпископ владика Володимир (Війтишин);
4. Тернопільсько-Зборівська архієпархія – архієпископ владика Василь (Семенюк);
5. Коломийсько-Чернівецька єпархія – єпарх владика Микола (Сімкайло);
6. Самбірсько-Дрогобицька єпархія – єпарх владика Юліан (Вороновський);
7. Бучацька єпархія – єпарх владика Дмитро (Григорак);
8. Стрийська єпархія – Апостольський адміністратор Владика Тарас (Сеньків);
9. Сокальсько-Жовківська єпархія – єпарх владика Михаїл (Колтун);
10. Донецько-Харківський екзархат – екзарх владика Степан (Меньок);
11. Одесько-Кримський екзархат – екзарх владика Василь (Івасюк);
12. Луцький екзархат – екзарх владика Йосафат (Говера).
Автономний статус зберігає Мукачівська єпархія ГКЦ, яка формально є окремою церквою свого права і не підпоряд­кована главі УГКЦ. Мукачівською єпархією з осідком в Ужгороді керує владика Мілан (Шашік).

(За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ)